Щорічна оцінка ділового клімату (ABCA, Annual Business Climate Assessment) - це щорічне дослідження малого та середнього бізнесу, яке дозволяє здійснювати моніторинг змін, що відбуваються у діловому середовищі. Це – інструмент виявлення бар'єрів на шляху розвитку малого та середнього бізнесу, формування переліку пріоритетних економічних, правових та регуляторних заходів (реформ) для покращення середовища ведення бізнесу в Україні.
Перше дослідження ABCA відбулося наприкінці 2015 року. У рамках дослідження було опитано 1827 представників сектору малих та середніх підприємств (МСП) проведено 10 фокус-груп та 83 глибинні інтерв’ю з представниками органів виконавчої влади, експертного середовища та бізнес-асоціацій. Це опитування показує, зокрема, оцінку малим бізнесом поточного ділового середовища в Україні, основні проблеми бізнесу та реформи, яких підприємці очікують від держави.
Продуктами дослідження є (1) щорічний аналітичний звіт, (2) індекс ділового клімату та інші показники моніторингу ситуації в секторі МСП, (3) база даних, яка використовується для різних аналітичних потреб.
ABCA має важливе значення для Програми USAID "Лідерство в економічному врядуванні". Вона виступає інструментом оцінки середовища МСП, а також вимірює вплив самої Програми на це середовище. Дослідження проводитиметься щорічно та має на меті відслідкувати динаміку змін.
Щорічна оцінка ділового клімату 2015
Індекс ділового клімату
Центральний індекс дослідження, «Індекс ділового клімату» в Україні, перебуває на позначці трішки вище «0» за шкалою від -1 до +1. Основні складники індексу: очікування та оцінка поточної ситуації, відносно низька оцінка поточного стану та високі очікування, вказують на те, що попри несприятливі умови, в українському бізнес-середовищі відбувається пожвавлення. Якщо держава полегшить адміністративний тягар, то це сприятиме активізації ділової активності малого та середнього бізнесу України в наступні роки.
Виклики для МСП
Опитування підприємців дозволило створити список основних перешкод розвитку бізнесу в 2015 році. Щоб узагальнити основні перешкоди та для подальшого аналізу ми по групували ці перешкоди у 10 груп, що характеризують основні виклики, з якими стикнулися МСП у 2015 році.
Перше місце в рейтингу посідає група факторів, що включає наслідки військової агресії Російської Федерації та загальну нестабільність політичної ситуації в країні (59% опитаних). Друга, за частотою вибору, група проблем пов’язана з податковим законодавством, зокрема мова йде про складність податкового адміністрування, часті зміни в законодавстві, часті зміни у формах податкової та іншої звітності (54%). Третя група проблем, що обмежувала ділову активність у секторі МСП, пов’язана з несприятливою кон’юнктурою на ринках, браком попиту, високим рівнем конкуренції (48%). Четверта група проблем характеризує фінансову складову діяльності МСП, включаючи брак коштів, високі ставки кредитів та іншого позичкового капіталу (36%). П’ятою в рейтингу є група перешкод, пов’язана з високим регуляторним тиском та корупцією (36%). Шостою є група факторів, що включає в себе обтяжливе валютне регулювання та інфляцію (35%). Брак кваліфікованих трудових ресурсів та необхідних потужностей складає сьому групу факторів (20%). Восьму позицію в рейтингу посідає неефективність державного апарату (17%). Решта перешкод - 4% та менше.
Вартість дотримання регуляторних вимог МСП України
29 тис. 760 грн. та 15% свого робочого часу в рік у середньому витрачають малі та середні підприємства (МСП) в Україні аби вести бізнес легально. Саме стільки складає вартість дотримання регуляторних вимог МСП України. Причому, чим менше підприємство – тим важчий на ньому регуляторний тягар. «В перерахунку на 1 працюючого загальні річні витрати для середніх підприємств становлять 268 грн., малих підприємств – 1 тис. 145 грн., мікропідприємств – 5 тис. 952 грн.
Довіра до суспільних інституцій
Парадоксальним у дослідженні є той факт, що більша частина українських МСП (86%) бачить державу «перешкодою» або «ворогом» ведення бізнесу, і практично та ж частина (89%) очікує прямої чи непрямої підтримки від держави. У той же час органам місцевого самоврядування підприємці довіряють відчутно більше (62%), ніж центральним органам влади (Уряд – 30%, Президент – 25%, Парламент – 22%). Це свідчить про високі очікування від реформи децентралізації.
Спеціальні звіти Щорічної оцінки ділового клімату для пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ:
