Запропонована Міністерством фінансів реформа спрощеної системи оподаткування (яку ми вже аналізували: http://goo.gl/qZCLHQ) викликала гостру критику частини підприємницької спільноти. Частина підприємців побоюється, що реформа вб’є малий бізнес, оскільки передбачає значне збільшення податкового тягаря. Наскільки обґрунтованими є такі побоювання? Щоб відповісти на це запитання, варто проаналізувати, як зміниться сума сплачуваних підприємцями податків у разі реалізації проекту реформи.
Найперше, що впадає в око після проведення підрахунків, — у випадку впровадження реформи податкове навантаження збільшиться далеко не для всіх фізичних осіб підприємців (ФОП), які використовують спрощене оподаткування. Для багатьох рівень оподаткування буде нижчим. При застосуванні ставок, запропонованих Мінфіном для першого року реформи (2016-го), податкове навантаження було б нижчим для 58% ФОП на ССО, ніж за поточних умов (йдеться про суму податку на доходи фізичних осіб, що має замінити єдиний податок, та єдиного соціального внеску). При виконанні умов другого року (2017-го), які передбачають інший коефіцієнт витрат (що використовується для визначення бази оподаткування) ситуація була б іншою — частка тих, для кого навантаження було б нижчим, ніж за поточних ставок, скоротилася б до 41,5%. А при застосуванні умов третього року (2018-го), на який передбачено скасування єдиного соціального внеску, ця частка збільшилася б до 47,4% (у всіх випадках для розрахунку податкового навантаження використовувалися дані з розподілу доходу ФОП-платників єдиного податку у 2014 році).
Водночас для іншої частини підприємців податкове навантаження зросло б, і досить суттєво (див. діаграму). Максимальний приріст навантаження становив би 20-28 разів (але він стосувався би лише 73 ФОП, і тільки при застосуванні ставок та умов одного року — 2017-го). Потрібно додати, що наведені вище результати розрахунків моделюють один з найбільш песимістичних сценаріїв, за якого всі ФОП працюють без обліку витрат. За умови ведення такого обліку масштаби підвищення, найвірогідніше, будуть нижчими, оскільки ФОП зможуть зменшити базу оподаткування.
Чому потенційні наслідки реформи є діаметрально протилежними для різних підприємців? Справа в тому, що сучасна спрощена система передбачає досить нерівномірне оподаткування підприємців. Наприклад, ФОП другої групи сплачують єдиний податок та ЄСВ у розмірі близько 8 тис. грн на рік незалежно від розміру виручки (якщо вона не перевищує 1,5 млн грн на рік). Тому для дрібних підприємців рівень оподаткування на другій групі є дуже високим (при виручці 50 тис. грн на рік це 16,7% від виручки), а для порівняно великих — дуже низьким (0,6% від виручки при продажах на рівні 1,49 млн грн на рік). Саме для останніх рівень оподаткування зросте найбільше. Суть реформи Мінфіну полягає у вирівнюванні податкового навантаження, тобто збільшенні оподаткування тих ФОП, які зараз сплачують мало, та зниженні для тих, хто сплачують багато. При цьому рівень оподаткування ФОП має бути наближений до рівня загальної системи оподаткування), а для найдрібніших підприємців передбачене зниження оподаткування (причому для частини з них — до нуля).
Водночас, оскільки реформа передбачає суттєве підвищення рівня оподаткування ФОП з порівняно великим обсягом продажів (починаючи з 200-300 тис. грн на рік), загальне податкове навантаження на ФОП-платників єдиного податку має зрости. Зокрема, при використанні запропонованих Мінфіном ставок та коефіцієнтів 2016 року ФОП сплатили б державі на 80% більше, ніж за поточних ставок. Відповідно до умов 2017 року зростання становило б 3,7 разів, а відповідно до умов 2018 року — 2,8 разів.
Підготував: Костянтин Кравчук, експерт Програма USAID "Лідерство в економічному врядуванні", науковий співробітник Інститут економічних досліджень та політичних консультацій