Якщо український бізнес поставити перед вибором, що для нього важливіше – отримати привілеї для свого сектору за рахунок підтримки від держави чи щоб держава забезпечила всім підприємцям рівні умови, він обирає останнє. Так, 74% представників малого та середнього бізнесу, опитаних в рамках другого національного дослідження «Щорічна оцінка ділового клімату в Україні», вважають, що держава повинна створити рівні умови для всіх суб’єктів бізнесу при веденні господарської діяльності. А відсоток опитаних, які у цьому ж запитанні сказали, що держава має підтримувати підприємства їхнього сектору, значно менший: 45%. Тобто рівність умов ведення бізнесу більш важлива для українських підприємців, ніж певне сприяння з боку держави, яке б потенційно допомогло їхній галузі у порівнянні з іншими.
Це опитування було проведене наприкінці 2016 – на початку 2017 року Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій в рамках Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні (ЛЕВ)». Всього було опитано більш, ніж 1800 малих та середніх підприємств (МСП) у 25 регіонах України. В цілому метою дослідження було виміряти діловий клімат та вартість регулювання для МСП в Україні, з'ясувати, які бар’єри перешкоджають його розвитку та визначити пріоритетні реформи, яких бізнес очікує від держави.
Саме описуючи очікувані реформи, представники бізнесу заявили, що рівні умови для них важливіші за особливі заходи з боку держави для певних категорій підприємств. Можливість працювати в умовах чесної конкуренції та рівних шансів виходить на пріоритетне місце для українських підприємців, які у своїй діяльності стикаються із вибірковістю з боку державних органів. Ця вибірковість проявляється у нечіткому законодавстві, яке можна трактувати двоїсто, у необґрунтованих обмеженнях або преференціях для певних категорій бізнесу, у складному регулюванні, що використовується для здійснення тиску на бізнес, тощо.
Бізнесу часто обіцяють сприяння та допомогу від держави. Та насправді при прийнятті політичних рішень потреби українських підприємців часто ігноруються. Таке ключове рішення, як підняття рівня мінімальної зарплати, було прийнято у надто швидкі терміни наприкінці минулого року. Це не лише не дало бізнесу достатньо часу адаптуватися до нових вимог, але у поєднанні із підвищеними штрафами за недотримання трудового законодавства розширило можливості для зловживань з боку контролюючих органів.
Нещодавно запроваджені санкції проти ряду російських компаній також стали несподіваним кроком для багатьох представників малого та середнього підприємництва, які будуть змушені терміново шукати заміну платформам, на яких працював їхній бізнес. Те, як раптово і непрозоро приймаються ці та інші рішення, що впливають на бізнес, а також брак комунікації між державою та підприємницьким середовищем – все це погіршує умови для підприємництва в Україні та створює нові загрози корупції і подвійних стандартів.
Те, що держава не повинна вибірково ставитися до бізнесу, не означає, що вона не має надавати йому підтримку. У світі існують позитивні приклади того, як державні структури допомагають ставати на ноги новому бізнесу, компенсують відсотки за кредитами чи створюють бізнес-інкубатори.
Із реформою децентралізації в Україні відкриваються можливості для сприяння розвитку бізнесу на рівні області або міста. Місцеві органи влади можуть надавати підприємцям консультації щодо інвестування чи виходу на зовнішні ринки, розробляти програми для навчання підприємців-початківців спільно з місцевими навчальними закладами, проводити ділові форуми та залучати представників бізнесу та бізнес-асоціацій до публічного обговорення рішень, що матимуть вплив на підприємництво у регіоні. Умовою для втілення цих заходів є прозорість та стратегічне планування, що дозволить побачити, як і чому надається підтримка для підприємств.
Яких же умов бажає бізнес? Про це можна дізнатися із відповідей представників МСП на це ж запитання в нашому опитуванні. На першому місці серед очікуваних реформ – дерегуляція. 82% опитаних підприємств вважають, що потрібно зменшити регуляторне навантаження на бізнес, що обернеться скороченням кількості документів, необхідних для ведення підприємницької діяльності, та зниженням обсягу грошей та часу, які витрачають підприємці на адміністративні процедури. 80% МСП чекають від держави спрощення податкового адміністрування, а 67% – перетворення податкової на сервісну службу для платників податків. 78% МСП висловили потребу у єдиному інформаційному ресурсі, де вони могли б дізнатися про зміни законодавства та отримати інформацію щодо інших питань ведення бізнесу.
Це основні кроки, яких очікує від держави малий та середній бізнес. У цьому ж опитуванні було зафіксовано зростання короткострокових ділових очікувань МСП. Тобто бізнес готовий розвиватися та збільшувати обсяги діяльності вже найближчим часом. Завдання держави – створити для цього сприятливі та справедливі умови.
Ця стаття була опублікована у журналі БИЗНЕС