Щорічна оцінка ділового клімату (ABCA, Annual Business Climate Assessment) - це щорічне дослідження малого та середнього бізнесу, яке дозволяє здійснювати моніторинг змін, що відбуваються у діловому середовищі. Це – інструмент виявлення бар'єрів на шляху розвитку малого та середнього бізнесу, формування переліку пріоритетних економічних, правових та регуляторних заходів (реформ) для покращення середовища ведення бізнесу в Україні.
Перше дослідження ABCA відбулося наприкінці 2015 року. Друга Щорічна оцінка ділового клімату була проведена для 2016 року (збір даних проходив протягом періоду 11/2016 - 01/2017). Для цього дослідження Інститут економічних досліджень та політичних консультацій в рамках Програми USAID ЛЕВ опитав 1 тисячу 851представників сектору МСП. Це опитування показує, зокрема, оцінку малим бізнесом поточного ділового середовища в Україні, основні проблеми бізнесу та реформи, яких підприємці очікують від держави.
Продуктами дослідження є (1) щорічний аналітичний звіт, (2) індекс ділового клімату та інші показники моніторингу ситуації в секторі МСП, (3) база даних, яка використовується для різних аналітичних потреб.
ABCA має важливе значення для Програми USAID ЛЕВ. Вона виступає інструментом оцінки середовища МСП, а також вимірює вплив самої Програми на це середовище. Дослідження проводитиметься щорічно та має на меті відслідкувати динаміку змін.
Щорічна оцінка ділового клімату 2016
Індекс ділового клімату
Центральний індекс дослідження, «Індекс ділового клімату», для 2016 року дорівнює «+0,06» за шкалою від -1 до +1. Він зріс на 5 пунктів, порівняно з 2015 роком, коли його значення становило «+0,01». Основні складники індексу: очікування та оцінка підприємцями поточної ситуації, плани розвитку бізнесу на наступні 2 роки. Результати дослідження свідчать, що оцінки стану ділового середовища покращились, а оптимізм МСП щодо найближчих планів зріс. Разом із цим, «темпи зростання» оптимізму щодо дворічних планів дещо зменшилися у 2016 році, порівняно з 2015 роком.
Рейтинг регіонального індексу ділового клімату
Рейтинг регіонального індексу ділового клімату для всіх областей України складається на основі опитування підприємців щодо 4 критеріїв: якість ділового середовища, поточна бізнес активність, довготривала бізнес активність та оцінка основних 3 регуляторних процедур (реєстрації, податкового адміністрування, перевірок).
Перше місце серед регіонів посіла Вінницька область. Це єдина область України, де підприємці позитивно оцінили поточний стан ділового середовища. Також на Вінниччині зафіксовано найвищі довгострокові очікування серед всіх регіонів України. До топ-5 також увійшли 4 області Західної України: (2 місце) Львівська та (3) Рівненська з високими довгостроковими очікуваннями, (4) Тернопільська з високим рейтингом регуляторних процедур та (5) Закарпатська з дуже помірним бізнес оптимізмом та суттєвим покращенням якості регуляторних процедур.
Найгірші результати зафіксовано для Харківської області (25 місце) з найнижчою оцінкою ділового середовища, Луганської області (24), де індекс регуляторних процедур виявився вищим, ніж на Харківщині, та Донецької області (23) з низькою поточною діловою активністю. Підприємці міста Києва (17) прискіпливі до ділового середовища та мають помірні очікування. Єдиною областю, де песимістів більше, ніж оптимістів є Чернівецька. Вона посіла 21 місце з 25 областей.
Виклики для МСП
Низький попит став найбільшою перешкодою для зростання бізнесу у 2016 році, перевищивши за важливістю несприятливу політичну ситуацію, яка була головною перешкодою для бізнесу у 2015 році. Несприятлива політична ситуація все ще залишається вагомою перешкодою для МСП – вона знаходиться на другому місці рейтингу перешкод, але її вплив дещо послабився, порівняно із 2015 роком.
Високі ставки податків та складне адміністрування податків є більш відчутним бар’єром для підприємств-юридичних осіб, ніж для фізичних осіб-підприємців. Часті зміни економічного законодавства, високий регуляторний тиск та корупція перешкоджають розвитку приблизно кожного четвертого МСП.
Вартість дотримання регуляторних вимог МСП України
Уже другий рік поспіль бізнес позитивно оцінює «Зміни у регуляторному середовищі України за останні 2 роки». Підприємці позитивно відгукуються про зміни у процедурі реєстрації бізнесу та ситуацію з перевірками. Оцінка процедур, пов’язаних із початком користування приміщеннями минулого року мала негативне значення, а цього року змінилася на позитивне.
Дотримання регуляторних вимог малими та середніми підприємствами супроводжується значними витратами, насамперед пов’язаними з реєстраційними процедурами, ліцензуванням, технічним регулюванням, санітарно-гігієнічним контролем та перевірками. Так, загальні витрати МСП на проходження зазначених процедур протягом 2016 року становили в середньому 27412 грн. Ця сума включає як прямі витрати у формі офіційних та неофіційних платежів, так і непрямі витрати – грошовий вираз часу, яке підприємство витрачало на проходження відповідної процедури. У 2015 році відповідний показник був вищим – 29761 грн., у першу чергу внаслідок витрат, з якими стикалися МСП під час перевірок.
Крім зазначеної суми, значну частку прибутку МСП сплачують у формі податків, однак вони не враховувалася при підрахунку вартості регулювання. З огляду на те, що про експорт та імпорт повідомила обмежена кількість підприємств, витрати, що мали місце у процесі регулювання експорту та імпорту також не враховувалися.
Довіра до суспільних інституцій
Рівень довіри бізнесу до державної політики залишається низьким. МСП скоріше вважають державу перешкодою для ведення бізнесу чи навіть «ворогом» бізнесу, ніж партнером. Із збільшенням розміру підприємств зменшується частка тих, що вважають державу ворогом і збільшується частка тих, хто вважає державу перешкодою або обмеженням для бізнесу. Підприємці довіряють більшою мірою представникам приватного сектору, ніж органам державної влади та громадським організаціям. Кожний другий підприємець вважає, що органи влади створюють перешкоди для бізнесу – це більше, ніж у 2015 році. Зокрема, кожний п'ятий підприємець вважає Вищі органи влади (Верховну Раду, Кабінет Міністрів, Президента) інституціями, які створюють перешкоди для ведення бізнесу в країні. Майже половина опитаних МСП вважає, що неформальні стосунки з представниками органів влади є важливим для успішного ведення бізнесу в країні.
Створення сприятливих умов для підприємницької діяльності є більш важливим для опитаних МСП, ніж пряма державна підтримка бізнесу. Підприємства очікують від держави конкретних заходів для сприяння бізнесу. Серед пріоритетів – зменшення кількості документів, необхідних для ведення підприємницької діяльності, спрощення податкового адміністрування та полегшення доступу до законодавчої інформації щодо ведення бізнесу через створення єдиного інформаційного ресурсу.
Портрет Сектору МСП
Одне МСП працевлаштовує в середньому 22 особи, при чому фізичні особи-підприємці працевлаштовують в середньому 3 осіб, а юридичні особи – 30 осіб. У 2016 році продовжилась негативна тенденція зменшення кількості працівників на підприємствах сектору МСП, але темпи скорочення їх чисельності сповільнились. Три четвертих керівників МСП – чоловіки, одна четверта – жінки.
Опитані МСП працюють переважно на місцевому ринку (міста або області). Більше половини МСП не планують виходити на нові географічні ринки протягом наступних двох років. Основні причини цього – брак фінансування, відсутність партнерів закордоном та непередбачуваність торговельної політики України. Половина МСП мають або відділ маркетингу, або окремого співробітника, який повністю або частково займається питаннями маркетингу на підприємстві. 57% МСП мають бізнес-план або стратегію розвитку бізнесу, якої вони дотримуються. Приблизно один із десяти опитаних займається імпортом або експортом.
