Друк

Наукові матеріали

  • 01.07.2003

    Ефективність сільськогосподарських підприємств і зростання продуктивності в сільському господарстві

    (Код:20)

    Перехід від планової до ринкової економіки виявився болючим для більшості країн центральної і Східної Європи. Однак, вважається, що ринкова спрямованість веде до покращення ефективності і до ефективного розміщення ресурсів через розвиненіші й гнучкіші цінові механізми. За перші 10 років перехідного періоду в українському сільському господарстві спостерігалося різке падіння виробництва. У 2000 обсяг сільськогосподарського виробництва складав лише 53% від рівня 1990 і лише в 2001 році цей обсяг дещо збільшився порівняно із попереднім роком. Виникає питання: чому ринкові механізми не дали змогу досягти очікуваних результатів і які чинники визначають розвиток в сільському господарстві?

    У більшості випадків падіння виробництва може бути пояснено зменшенням обсягів ресурсів, що використовуються, погіршенням суто технічної ефективності (тобто, менш ефективним використанням ресурсів), зменшенням ефективності масштабу (тобто відхиленням від оптимальних обсягів виробництва) і технологічними змінами. Всі ці чинники впливають на обсяг виробництва і цей вплив може діяти в різних напрямках. Тобто, технологічні зміни можуть позитивно впливати на обсяги виробництва, в той час як погіршення технічної ефективності може стримувати процес виробництва. Питання про вплив кожного із цих чинників на виробництво сільськогосподарської продукції є емпіричним. Тому мета даної роботи полягає в аналізі впливу кожного із вище наведених чинників на зміну загальної продуктивності факторів в сільському господарстві України за 1996-2000 рр.

    Аналіз ефективності є важливим за декількох причин. По-перше, на макро рівні декомпозиція показника зміни загальної продуктивності факторів є цінною для українських політиків, оскільки вона дозволяє виявити можливі джерела підвищення продуктивності і, можливо, розширення виробництва. Крім того, аналіз ефективності на рівні окремого підприємства дозволяє визначити раціональні розміри сільськогосподарських підприємств, оптимальне співвідношення ресурсів і мінімальні обсяги ресурсів необхідних для виробництва одиниці продукції.

    Іншою метою даної роботи є оцінка технічної ефективності і ефективності розміщення ресурсів на рівні окремого підприємства, а також аналіз взаємозв’язку між ефективністю підприємства і формою власності. Автори також намагаються визначити оптимальне співвідношення ресурсів і оптимальну кількість кожного із факторів виробництва для виробництва одиниці продукції. На макро рівні ця робота дає загальний огляд тенденцій в українському сільському господарстві протягом 1996-2000 років і детальний аналіз зміни у загальній продуктивності факторів, технічній ефективності і технологіях.

    Структура роботи є наступною. Розділ 2 містить опис методології, що використовується для аналізу. В Розділі 3 визначено змінні. Це дослідження складається із двох частин, які являють собою два окремих аналізи. Перша частина стосується ефективності сільськогосподарських підприємств на галузевому рівні у 1996-2000 роках і її метою є пояснити зміни в українському сільському господарстві. Цей аналіз представлений в Розділі 4. Друга частина - це аналіз ефективності на рівні окремих сільськогосподарських підприємств в п’яти центральних регіонах України. Цей аналіз подано в Розділі 5. Заключний розділ містить висновки і рекомендації.

Поділитися:
Powered by

Activemedia
© 2020
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01054 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kyiv.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua