Друк

Анонс

Вхід на сайт


Архів 2005

  • 20.12.2005

    Оцінка податку на експорт насіння соняшнику в Україні

    (Код:29)

    Насіння соняшника (далі - просто соняшник) є культурою, у вирощуванні якої Україна, безперечно, має відносну перевагу. Протягом останнього десятиліття Україна зібрала біля 10-16% обсягу всього світового врожаю соняшника та мала від 5 то 39% всього світового експорту цієї продукції. Також соняшник є базовою сировиною для вітчизняного олійно-екстракційного комплексу, який протягом 1999-2000 років займав біля 16% всього світового ринку соняшникової олії (далі - олія). Звичайно, якщо сільгоспвиробники зацікавленні у вищих внутрішніх цінах на соняшник, то переробні підприємства віддають перевагу нижчим цінам на соняшник та достатній пропозиції на ринку. Як наслідок, не має нічого дивного в тому, що українські політики неодноразово звертались до питання податку на експорт насіння соняшника. В жовтні 1999 року був введений 23% податок на експорт. В липні 2001 року цей податок був зменшений до 17%. Потім було запропоновано додатково зменшити ставку податку, але такі пропозиції знайшли шалений спротив з боку лобі переробників, які, натомість, запропонували субсидувати сільгоспвиробників, що компенсувало б їм втрати від занижених внутрішніх цін на соняшник.

    Незважаючи на те, що податок на експорт не став вагомим предметом торгівельних переговорів та не був виключений правилами СОТ, він застосовується ширше ніж можна було очікувати, особливо країнами, що експортують сировину. Близько третини країн-членів СОТ стягують експортне мито (Ріегтагйпі 2004). Зокрема, можна виділити наступні характеристики країн, що використовують податок на експорт. Вони часто використовуються країнами із низьким та середнім рівнем доходу та високим ступенем залежності від одного товару для накопичення ВВП та експортних надходжень. Більше того, оподаткування експорту стимулюється в країнах із слабкою системою оподаткування, а також значною часткою країни на світовому ринку. Останній факт надає можливість отримувати країні прибуток від обмеження експорту податком на експорт. Насамкінець, наявність в країні недорозвиненого та неефективного переробного сектору часто використовується як обґрунтування стягування податку з експорту сировини. В деякій мірі податок на експорт насіння соняшника в Україні можна пояснити всіма вище перерахованими аспектами, але це не означає що він (податок на експорт) є економічно обґрунтованим.

    Метою даного дослідження є, по-перше, дати короткий огляд сучасного розвитку олійно-екстракційного комплексу України та оцінити різні можливі варіанти політичних кроків щодо експортного мита. Наш аналіз використовує зовсім недавно розроблену модель часткової рівноваги (ЧР) "Регіональна модель сільськогосподарського комплексу України" (КАБМи). Головним висновками дослідження є:

    • на даний час податок на експорт насіння соняшника приблизно в два рази перевищує теоретично оптимальний рівень;
    • низький "оптимальний" рівень податку, отриманий в результаті аналізу, означає граничне підвищення загального суспільного добробуту та неефективність діючого рівня податку;
    • субсидування вирощування соняшника компенсувало б втрати сільгоспвиробників, але такий крок загалом є економічно недоцільним.

    Субсидування також надало б можливість переробникам соняшника продовжувати отримувати надприбутки.

Powered by

Activemedia
© 2020
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01054 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kyiv.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua