Друк

Анонс

Вхід на сайт


Архів 2003

  • 05.07.2003

    Структура власності, корпоративне управління та показники роботи підприємств: результати емпіричного дослідження українських підприємств

    (Код:21)

    У попередніх дослідження чинників, які здійснюють позитивний вплив на реструктуризацію у країнах з перехідною економікою, було виявлено, що вирішальну роль окрім конкуренції та жорстких бюджетних обмежень відіграє форма власності. Увага у цих дослідженнях зосереджувалась, головним чином, на дихотомізації державної та приватної форми власності. Було встановлено, що приватизація, як правило, мала позитивний вплив на реструктуризаційні заходи на колишніх підприємствах державної форми власності та показники їх роботи (див., наприклад, дослідження Меггінсона та Неттера (2001) та Дянкова і Муррелла (2002)). Інше питання полягає у визначенні ролі структури власності у показниках роботи підприємств в умовах перехідної економіки. Різні типи власників, наприклад, внутрішні у порівнянні з зовнішніми, сконцентровані у порівнянні з розсіяними, можуть відрізнятись за впливом, який вони мають на показники роботи в перехідний період, оскільки структура власності, створена в процесі приватизації, ще не адаптувалась до вимог корпоративного управління щодо максимізації ефективності управління підприємством. Структура власності має значення, оскільки відіграє певну роль у вирішення проблем корпоративного управління.

    У цій роботі, ми повідомимо про результати дослідження впливу структури власності на показники роботи 202 середніх та великих промислових підприємств у чотирьох регіонах України. Згідно результатів двох добре відомих досліджень показників роботи підприємств, корпоративного управління та форми власності, проведеного в Україні Естріном та Розевером (1999a, b), не було виявлено жодного позитивного впливу на показники роботи від аутсайдерів (в тому числі іноземних) як власників підприємств. Навпаки, покращення в результаті реструктуризації пов’язувались з інсайдерською (внутрішньою) формою власності, при чому очевидну неспроможність зовнішньої форми власності важко пояснити. У нашому дослідженні ми поділяємо погляд Нуті (1997), який вважає, що корпоративне управління не обмежується лише проблемою взаємозв’язку власників та керівника, яка полягає у моніторингу та контролюванні управління задля досягнення максимально високих дивідендів для акціонерів, а також охоплює проблему взаємозв’язку між власниками, яка полягає у вирішення конфліктів інтересів між стейкхолдерами, які володіють акціями підприємства, та власне акціонерами. Цей аспект проблеми корпоративного управління містить в собі гіпотезу немонотонного взаємозв’язку між показниками роботи підприємства та розміром пакету акцій, яким володіють стейкхолдери. Наша мета полягає у перевірці цієї гіпотези.

    У Частині 2 цієї роботи ми окреслюємо два аспекти проблеми корпоративного управління, яка стосується підприємств перехідного періоду. У Розділі 3 подано короткий опис даних. У Розділі 4 описуються та інтерпретуються результати аналізу регресії, в якій ми знаходимо суттєвий позитивний немонотонний вплив керівника, працівника та, особливо, іноземного власника на показники роботи, які вимірюються обсягом продажу на працівника.

Поділитися:
Powered by

Activemedia
© 2020
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01054 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kyiv.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua