Друк

Архів 2001

  • 24.01.2001

    Другий економічний поділ в Європі?

    (Код:5)

    Розділ Європи на країни з ринковою та центрально планованою економікою після Другої Світової війни асоціювався зі зростаючою розбіжністю в показнику доходу на душу населення. В той час як доходи на душу населення в країнах нинішніх членах ЄС та інших країнах Європи з ринковою економікою досягли однакового рівня у післявоєнний період, розрив у показниках доходу країн з ринковою та планованою економікою постійно зростав після Другої Світової війни. Ні примусове накопичення основного та людського капіталу ні помірковані ринкові реформи, такі як "Новий економічний механізм" в Угорщині чи "перебудова" за часів Горбачова у колишньому Радянському Союзі не змогли змінити цю тенденцію. Усвідомлення того факту, що наближення показників доходу на душу населення до західних стандартів було неможливим у рамках існування державної власності та центрального планування, було єдиною, якщо не провідною силою, яка підштовхнула розвал системи центрального планування.

    На початку перехідного періоду населення країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ), як і більшість експертів з економічних питань, очікували, що зближення економічних систем призведе і до зближення показників доходу на душу населення. Десять років по тому як почалось впровадження ринкових реформ, ми маємо неоднозначні дані про реформи перехідного періоду та економічні перетворення в Центральній та Східній Європі: в той час як країни на стадії перехідного періоду спочатку зазнали глибокого спаду виробництва, є лише маленька група країн, яка змогла добитися показників росту, вищих за показники нинішніх членів ЄС, після закінчення спаду, викликаного перехідним періодом. В іншій групі країн розрив у показниках доходу з ЄС залишається постійною величиною, а у третій групі спад, викликаний перехідним періодом, ще не закінчився.

    Такі неоднозначні дані викликають певне занепокоєння щодо того, що ми зіштовхнемося із другим економічним розподілом в Європі між "клубом тих, хто наблизився", який включає нинішніх та майбутніх членів ЄС, та групою країн, показники яких відхиляються, що складається з країн-членів СНД та кількох інших країн, таких як Болгарія та Румунія. Однак нинішні тенденції необов'язково справдяться. Вони дуже сильно залежатимуть від економічної політики. Незважаючи на це, оптимістичну гіпотезу про те, що показники доходу на душу населення на Сході наблизяться до рівня західних показників після проведення реформ, треба доводити дуже обережно.

    В цьому Розділі обговорюються перспективи зближення доходів на душу населення в країнах на Сході та Заході Європи на основі наших теоретичних та емпіричних знань про зростання та зближення. Обговорення організоване наступним чином: по-перше, коротко розглядаються теоретичні міркування щодо зближення та відхилення у показниках доходів на душу населення. По-друге, доводиться за допомогою емпіричних свідоцтв зближення значень показників у країнах з ринковою економікою та відхилення у значеннях між країнами з ринковою та планованою економікою в післявоєнній Європі. По-третє, описується різний рівень розвитку країн з перехідною економікою після початку економічних реформ і пояснюються відмінності цього розвитку після закінчення перехідного періоду. Останній підрозділ підсумовує основні аргументи та приводить висновки про процес зближення.

Поділитися:
Powered by

Activemedia
© 2020
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01054 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kyiv.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua