Результати останніх опитувань підтверджують, що оподаткування є величезною проблемою для підприємств, незалежно від їхніх розмірів. Запровадження в 1998 році різних систем оподаткування для малих та середніх підприємств сприяло послабленню цієї проблеми і виявилось досить "прибутковим" і з фіскальної точки зору. Однак, на наш погляд, необхідно реформувати законодавчі положення з оподаткування суб'єктів малого підприємництва в Україні, перш за все з метою забезпечення більшої прозорості, уніфікованого підходу до оподаткування різних підприємств та стабільності соціального страхування. Наші пропозиції з реформування єдиного податку такі:
- зменшити кількість систем оподаткування малих підприємств до, скажімо, двох: єдиного податку для "ринкових лотків" (визначення цих ринкових лотків мають розробити Уряд разом з обласними адміністраціями та Державною податковою адміністрацією; для таких "ринкових лотків" не повинно існувати обов'язкового ведення бухгалтерського обліку) і єдиний податок для решти малих підприємств (з обов'язковим поданням звітності доходів та видатків);
- не запроваджувати місцевого "нормативного доходу", а зберегти теперішній граничний обсяг обороту (0,5 млн. гривень для фізичних осіб та 1 млн. гривень на рік для юридичних осіб) або ж запровадити єдиний граничний обсяг обороту в розмірі середнього арифметичного наведених вище показників;
- індексувати граничний обсяг обороту відповідно до рівня інфляції;
- включити до єдиного податку для малих підприємств всі податки та обов'язкові платежі, за винятком податку на додану вартість та соціальних відрахувань;
- надати можливість нижчим рівням державної влади користуватися надходженнями, отриманими від оподаткування малих підприємств.
