Діловий клімат залишається несприятливим.
Протягом 1999-2002 років суттєвого покращення не відбулося:
-
більше 3/4 керівників підприємств вважають, що права власності не дотримуються;
-
86% керівників підприємств вважають, що регулювання є нечіткими;
-
“часовий податок” становить більше, ніж 13% робочого часу;
-
близько 70% підприємств принаймні раз сплачували неофіційні платежі для успішного ведення бізнесу;
-
непередбачуваність розмірів неофіційних платежів є досить високою, з часом вона зростає;
-
близько 25% підприємств невпевнені, що сплативши неофіційний платіж вони отримають послугу за попередньою домовленістю;
-
“прихована” корупція зростає;
-
підприємства продовжують ухилятися від оподаткування (приблизно 25% податків не сплачено);
-
конкурентний тиск з боку вітчизняних та закордонних виробників є відносно високим та продовжує зростати;
-
бюджетні обмеження стають жорсткішими;
-
толерантність відносно податкової заборгованості продовжує бути високою;
-
найбільше покращання результатів роботи підприємств спостерігалось в 2001 році;
-
інвестиційна активність зростала досить повільно;
-
прибуток продовжує бути основним джерелом інвестицій, хоча роль банківського кредитування зростає;
-
майже 2/3 керівників підприємств оцінюють поточний період як несприятливий для інвестицій;
-
тільки близько 15% підприємств впроваджували заходи стратегічної реструктуризації;
Малі підприємства у порівнянні з великими:
-
нижче оцінюють здатність судової системи забезпечити примусове виконання контрактів;
-
нижчий рівень державного втручання;
-
вище оцінюють рівень ясності та передбачуваності регулювань;
-
нижче абсолютний рівень та краща динаміка “часового податку”;
-
частіше стикаються з корупцією, вищий середній рівень офіційних платежів;
-
більша невизначеність результатів неофіційних платежів;
-
менша важливість неформальних відносин з представниками органів влади;
-
нижчий рівень державного субсидіювання;
-
жорсткіші бюджетні обмеження;
-
нижча інвестиційна активність.
