Друк

Спеціальні дослідження ЦДСС

  • 11.01.2011

    Політика заробітної плати на підприємствах: до- та пост- кризові характеристики

    Ми продовжуємо знайомити з результатами наших досліджень впливу кризи на економічну активність в країни. Рівень заробітної плати є важливим показником успішності роботи як окремого підприємства, так і економіки в цілому.  В травні 2010 року ми провели спеціальне опитування в рамках проекту «Дослідження ділової думки», де поставили керівникам підприємств питання щодо політики заробітної плати. Вони включали в себе СТАВЛЕННЯ БІЗНЕСУ ДО ЗМЕНШЕННЯ НАРАХУВАНЬ НА ФОНД ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ДЕТІНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ, РОЗПОВСЮДЖЕНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ТАРИФНОЇ СІТКИ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ, СТАВЛЕННЯ КЕРІВНИКІВ ПІДПРИЄМСТВ ДО ВВЕДЕННЯ МІНІМАЛЬНОЇ ПОГОДИННОЇ ОПЛАТИ ПРАЦІ, ВПЛИВ ЗМЕНШЕННЯ НАРАХУВАННЯ НА ФОНД ОПЛАТИ ПРАЦІ ТА ПОЛІТИКА ЗАРПЛАТИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ТА ОГЛЯД ДО- ТА ПОСТ- КРИЗОВІ ХАРАКТЕРИСТИК ПОЛІТИКИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ. Нижче представлено огляд політики заробітної плати до, під час та після кризи.

     

    В нашому дослідженні було зафіксовано три тенденції, які є важливими з огляду впливу кризи на економічну активність. Перше — свідченням оздоровлення економіки є зменшення кількості підприємств, на яких відбувається скорочення заробітної плати, до до-кризового рівня. Однак тут слід зазначити, що процес відновлення очевидно не буде швидким — підприємства не почали збільшувати зарплату так само, як це було до кризи, навпаки, частка підприємств, де послідовно збільшували зарплату, різко скоротившись в період кризи, зараз продовжує залишається без змін. Друге, це те, що у пост-кризовій період домінуючою політикою формування заробітної плати на підприємствах, стала політика «зарплата в залежності від результату роботи підприємства» (тоді як до кризи домінувало «послідовне підвищення зарплати»). Третє — це суттєво гірша, порівняно до інших, ситуація на малих підприємствах — тут практично відмовилися від політики «послідовного підвищення зарплати»  (хоча до кризи цей підхід тут також був домінантним) переорієнтувавшись на «зарплата в залежності від результату роботи підприємства» та «утримання стабільної зарплати».

     

    Рисунок 1. Розподіл відповідей на питання «Питання «Як Ви можете визначити політику заробітної плати на Вашому підприємстві?», % респондентів в кожний з періодів

    Джерело: ІЕД Опитування

     

    Нижче подано детальніший аналіз політики заробітної плати на підприємствах до, під час та після кризи.

     

    До кризи. У до-кризовий період майже половина опитаних (43,7%) вказували на послідовне зростання заробітної плати, 14,5% визначили свою політику зарплати як «утримання стабільної зарплати», 3,9% вказували на зниження зарплати. Слід зазначити, що 37,5% опитаних вказали, що в цей період зарплата залежала від результатів роботи підприємства.

     

    Загалом така картина застосування підходів до визначення заробітних плат була характерною для підприємств усіх розмірів, хоча кожній групі притаманна своя особливість. Так, серед великих підприємств послідовне зростання заробітної плат було домінуючою політикою (53,2% опитаних повідомили про це), жоден менеджер з великих підприємств не повідомляв про зниження заробітної плати в до-кризовий період.  Залежність зарплати від результату роботу найчастіше використовувалась на середніх підприємства. Серед малих підприємств трохи частіше ніж серед інших застосовувалися «зниження зарплати», «утримання стабільної зарплати» та дещо рідше — два інших підходу.

     

    Криза. Під час кризи (з осені 2008 й до весни 2010 року) політика підприємств щодо зарплати змінилась.  Суттєво зменшилась частка підприємств, де зарплату послідовно підвищували (з 43,4% до 14,9%). Разом із цим зросла кількість підприємств, де або намагались утримати існуючий рівень загробної плати (22,4%), або вимушені були її скорочувати (22,4%). Частка підприємств, де зарплати залежить від результату діяльності підприємства, залишилась практично незміненою (38,9%).
    Серед підприємств різних розмірів найбільші зміни відбулися на великих підприємствах. Погіршення фінансово-економічного стану підприємств сприяло різкому зменшенню застосування політики послідовного зростання зарплати (з 53,2% в до кризовий період до 14,5% у кризовий). Крім того великі підприємства швидше за інші переорієнтувалися на політику «зарплата в залежності від результату роботи». Кількість великих підприємств, що застосовували цю політику зростала (з 35,1% до 44,7%), в той час як серед малих та середніх підприємств  кількість таких практично не змінилась.

     

    Рисунок 2. Політика зарплати на підприємствах різних розмірів до, під час та після кризи, % респондентів

     

    Джерело: ІЕД Опитування

     

    Пост-криза. На думку опитаних керівників підприємств, в другій половині 2010 року політика заробітної плати на підприємства знову зазнаватиме змін. Хоча, без змін залишилася частка підприємств, які навіть в умовах кризи, продовжували послідовне зростання зарплати (15,3% опитаних) та частка підприємств, які орієнтовані на утримання існуючого рівня зарплати є дві важливі зміни, що свідчать про адаптацію підприємств до економічних умов, що склалися на сьогодні:

    • по-перше, група підприємств, де продовжується скорочення  зарплати зменшилась до кризового рівня (2,7%),
    • по-друге, суттєво збільшилась частка підприємств, де зарплата залежить від результатів діяльності підприємств (56,9%).

    Вказані тенденції тією чи іншою мірою характерні для підприємств усіх розмірів.

    Разом із цим, результати опитування свідчать, що ситуація на малих підприємствах має свої особливості. Зокрема серед них зафіксована найменша частка підприємств, де відбулося відновлення політики послідовного підвищення заробітної плати (8,8% до 17,3% серед середніх та 20,5% серед великих) та найбільша частка підприємств, де дотримуються політики утримання стабільної  заробітної плати (33,0% до 22,4% для середніх та 16,4% для великих).

     

    Зарплата в залежності від результату роботи підприємства — домінуюча політика після кризи. Важливо зазначити, розповсюдженість політики «зарплата в залежності від результату роботи підприємства» після кризи стала приблизно однаковою для малих, середніх та великих підприємств (відповідно 56,0%, 55,1% та 60,3%). Ймовірно, що ця політика є найбільш підходящою в нинішніх економічних умовах. Великі підприємства почали її застосовувати, ще під час кризи. Причому кількість великих підприємств, де використовують такий підхід до формування заробітної плати, продовжує збільшуватися (з 35,1% до кризи, до 44,7% підчас кризи та 60,3% після кризи). Середні підприємства, які до кризи найчастіше за інших, застосовували цей підхід, також стали використовувати його ще активніше (відповідно 34,8% до кризи, 32,2% під час кризи, 56,0% після кризи). Серед малих підприємств, також зафіксовано суттєве  збільшення части тих, хто використовує таку політику (відповідно 37,5%, 38,9% та 56,9%). Хоча під час кризи ні малі, ні середні підприємства, не збільшили використання такої політики — тоді такі підприємства вдалися до зменшення зарплат.

     

Powered by

Activemedia
© 2020
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01054 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kyiv.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua