Останнім часом дедалі частіше говорять про потребу захистити вітчизняного виробника або ж створити для нього спеціальні умови для розвитку. Ці заходи зазвичай відносять до протекціонізму. Не можна сказати, що відповідні заходи апріорі є чимось хорошим і необхідним, чи навпаки. Натомість варто оцінювати їх ефективність у середньостроковій перспективі, а також аналізувати узгодженість із міжнародними зобов’язаннями країни. Одним із неоднозначних заходів протекціонізму в Україні став мораторій на експорт лісу, який, за задумом ініціаторів, був покликаний сприяти розвитку деревообробки та виробництву меблів. В цій статті автори аналізують мораторій на експорт лісу-кругляку, як один з прикладів застосування в Україні заходів протекціонізму.
Трохи з історії питання
У квітні 2015 року Верховна Рада запровадила десятирічну заборону на експорт необроблених лісоматеріалів (лісу-кругляку). Відповідні зміни до законодавства ініціювали народні депутати. Часткова заборона почала діяти з 1 листопада 2015 року, а вже з 1 січня 2017 року обмеження поширилися і на сосну. Відповідно до пояснювальної записки, запровадження мораторію на експорт лісу-кругляку мало б сприяти розвитку вітчизняної деревообробки та виробництва меблів.
Вже в липні 2018 року Верховна Рада прийняла законопроект про криміналізацію контрабанди лісу та заборону експорту паливної деревини (дров). Однак після вето Президента та врахування його пропозицій, у вересні 2018 року Рада прийняла законопроект повторно. Але тепер вже без мораторію на експорт дров. Нові законодавчі положення стали чинними 1 січня цього року.
Таким чином тематика мораторію постійно залишається у фокусі дискусій громадськості, економічних та екологічних експертів, політиків та навіть вийшла на міжнародний рівень. До дискусії у 2018 році також приєднався Інститут економічних досліджень та політичних консультацій.
Кого захищає протекціонізм?
Державна політика протекціонізму – це комплекс заходів, спрямованих на підтримку розвитку вітчизняного виробника, зокрема через надання йому конкурентних переваг. Дискусії щодо інструментарію, розмірів, тривалості, а головне – ефективності такої підтримки, постійно ведуться в Україні на рівні державних органів, підприємців, у науковому та експертному середовищі. Потребу захистити вітчизняного виробника легко пояснити виборцям. Саме тому питання протекціонізму регулярно стає «головною темою опіки» різних політиків. Ця тема достатньо чутлива, популярна і на перший погляд очевидна. Але не все так очевидно. І при запровадженні протекціоністських заходів потрібно відповісти на ряд важливих питань, серед яких:
- Який сектор захищати? Тобто кому допомогати?
- Чому допомагати саме цьому сектору?
- Форма підтримки? (пільги, субсидії, обмеження торгівлі)
- Тривалість таких заходів?
- Визначення ефективності або неефективності застосованих заходів.
- Як вплинуть застосовані заходи на інші галузі?
- Чи порушують взяті країною на себе міжнародні зобов’язання?
В українських реаліях такого аналізу часту бракує. Зокрема виглядає так, що при запровадженні мораторію на експорт лісу-кругляку політики не відповіли на ряд цих запитань. Мораторій є яскравим прикладом державних заходів для підтримки конкретних галузей – а саме деревообробки та меблевого виробництва. Водночас, політики пояснювали запровадження мораторію не лише інтересами промисловості, але й захистом самого лісу.
Аналіз впливу мораторію на відповідні промислові галузі потрібно аналізувати. Частково в цій статті представлено результати такої оцінки. Але однозначним наслідком мораторію на експорт кругляку стала проблема у взаєминах України з ЄС, оскільки така заборона порушує положення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (УА). Так, у січні 2019 року ЄС ініціював проведення з Україною консультацій щодо мораторію. Однак ця суперечка не є предметом розгляду цієї статті.
Як можна захистити?
Інструментарій протекціонізму є достатньо широким, але переважно полягає у певному обмеженні ринкової конкуренції або створенні привілеїв для доступу до державних ресурсів. До основних інструментів політики протекціонізму можна віднести:
- Тарифні методи, що базують на використанні митного тарифу;
- Нетарифні методи регулювання, що можуть передбачати кількісні обмеження імпорту, квотування, ліцензування, заходи торговельного захисту (антидемпінгові, спеціальні та компенсаційні заходи).
- Методи прихованого протекціонізму, серед яких: адміністративні формальності (процедури). технічні бар’єри, встановлення мінімальних імпортних цін, імпортні податки (платежі), валютні обмеження, заборони на експорт, стимулювання покупки вітчизняних товарів, різноманітні бюджетні дотації тощо.
Більшість країн світу застосовують заходи протекціонізму. Розвинуті країни намагаються ретельно аналізувати ситуацію при запровадженні заходів протекціонізму. Під час останньої фінансової кризи уряди ряду розвинутих країн віддавали перевагу заходам, які відповідали принципам 3 Т (англ.): timely – вчасно, temporary - тимчасово, targeted - адресно.
Чи потрібно захищати?
Прихильники протекціонізму стверджують, що обмеження імпорту є необхідним для підтримки вітчизняних виробників, збереження робочих місць і забезпечення соціальної стабільності. Існує також думка, що заходи протекціонізму мають бути тимчасовим інструментом, який сприятиме розвитку нових галузей. Проте суть проблеми полягає в тому, що вітчизняне виробництво потребує захисту, бо воно не завжди є ефективним та конкурентоспроможним. А політика протекціонізму, обмежуючи конкуренцію, створює «тепличні» умови для збереження такого стану. Саме тому важливо знайти «золоту середину»: захистити виробника та не створити йому при цьому абсолютно тепличних умов.
Отже, з огляду на суперечливість будь-яких державних протекціоністських заходів, завжди будуть виникати питання щодо ефективності та доцільності їх застосування. І тут важливо розуміти механіку їх дії та впливу на інших зацікавлених осіб. Важливими є критерії, за якими будуть обиратися ті чи інші галузі або підприємства для державної підтримки. Бо це може порушувати чесну конкуренцію на ринку.
Окрім обмеження імпорту, для підтримки виробників також застосовують обмеження на експорт сировини. До окремих категорій товарів встановлюють вивізне (експортне) мито. Сьогодні в Україні вивізне мито застосовують до металобрухту, насіння соняшнику, льону та рижію, живої худоби, шкіряної сировини та природнього газу. Причини застосування таких заходів також не є однаковими і мають різну природу. Наприклад, сьогодні актуальність експортного мита на насіння соняшника вже дискутується, оскільки в свій час його запроваджували для підтримки переробки насіння соняшника в Україні. Саме цей захід називають прикладом успішного протекціонізму в наші країні.
Водночас ліс-кругляк спіткала цікава доля. Вивезення кругляку заборонено, а тому він фактично прирівняний до золота та срібла, експорт яких з України також де-факто заборонений. Такий товар як природній газ і навіть стратегічно важливий вид вугілля (антрацит), який Україна вимушена імпортувати з інших країн, не заборонені до експорту.
Що каже міжнародний досвід обмежень експорту лісу?
В міжнародній практиці обмеження експорту лісу не є унікальним заходом. Уряди окремих країн регулюють експорт деревини через три основні причини, дві з яких мають очевидний протекціоністський акцент:
- Природоохоронна – зниження обсягів рубки лісів (окремих порід деревини)
- Економічна – розвиток деревообробної галузі.
- Соціальна – походить від економічної, адже має забезпечити створення нових робочих місць та надходження до бюджету.
Різні форми обмежень (повні, часткові, на окремі породи деревини) на експорт деревини чи виробів з деревини сьогодні діють майже в трьох десятках країн. Однак міжнародний досвід не дає однозначної відповіді щодо ефективності таких заходів.
Дослідження свідчать, що у короткостроковій перспективі можливі втрати ВВП, якщо країна залежить від експорту необробленої деревини. Однак позитивний результат можна очікувати в довгостроковій перспективі. Це відбувається через створення доданої вартості у деревообробній галузі. При цьому позитивний вплив на промисловість може загрожувати лісовим ресурсам країни, адже зростання інвестицій стимулює внутрішнє споживання деревини. Окрім цього, експорт все рівно може відбуватися через корупційні схеми на митниці (Див. кейс Індонезії, кейс Ґани).
Для оцінки української ситуації цінним є досвід деяких європейських країн, що застосовували обмеження на експорт деревини впродовж останніх кількох років.
Екологічні проблеми були підставою для запровадження мораторіїв в Албанії та Молдові. У 2016 році албанський парламент підтримав 10-річний мораторій на вирубку лісу для промислових цілей та експорт лісоматеріалів, оскільки за останню чверть століття лісовий покрив країни зменшився майже вдвічі (з 51% до 25%). У Молдові мораторій на експорт деревини, запроваджений у 2016 році, покликаний сприяти зростанню лісистості країни на 4 відсоткові пункти (до 16%).
Для боротьби з нелегальними рубками лісу, тимчасовий мораторій на експорт також діяв у Болгарії на період внесення змін до лісового господарства; політичні дискусії щодо заборони експорту лісу також тривали в Румунії. Дещо інший тип обмежень було застосовано в Хорватії: у 2017 році уряд країни (формально через поширення шкідників, а неформально – для обмеження вивезення сировини) ввів у дію дворічну заборону на експорт деревини дубу.
З 1 січня 2018 року також почала діяти повна заборона на експорт лісу-кругляку з Білорусі. Керівництво країни вирішило стимулювати переробку деревини та покращити забезпечення білоруських підприємств сировиною.
Так на що ж вплинув мораторій в Україні? Кілька важливих фактів
В обґрунтуванні українського законопроекту вказувалося про неконтрольовані рубки та екологічну шкоду, але запровадження мораторію на експорт лісу-кругляку обґрунтовано потребою підтримати вітчизняні деревообробну та меблеву галузі. Тому мораторій на експорт лісу можна розглядати саме як приклад застосування політики протекціонізму.
1. Мораторій не зупинив експорту лісу-кругляку
Після запровадження мораторію, про тіньовий експорт необробленої деревини неодноразово повідомляли керівництво Закарпатської області та громадські активісти. Зокрема вказувалося, що кругляк можуть вивозити під виглядом дров. Існування таких схем підтверджує статистична інформація.
Порівняння поставок української деревини у 2017 році за даними Держстату та Євростату
|
Часовий період |
Джерело даних |
Необроблена деревина (лік-кругляк) |
Паливна деревина (дрова) |
|
2017 |
ДССУ |
2 тис. т |
1495 тис. т |
|
Євростат |
477 тис. т |
999 тис. т |
|
|
Різниця між даними ДССУ та Євростату |
475 тис. т |
496 тис. т |
|
|
11 місяців 2018 |
ДССУ |
0,02 тис. т |
1401 тис. т |
|
Євростат |
327 тис. т |
1105 |
|
|
Різниця між даними ДССУ та Євростату |
327 тис. т |
296 тис. т |
Отже, у 2017 році майже 0,5 млн тон української деревини виїхали з України як дрова, а приїхали в ЄС як ліс-кругляк. І схема продовжувала діяти у 2018 році.
Представники лісового господарства вказують, що подібна різниця в статистиці могла існувати через різну класифікацію деревини в Україні та ЄС. Зокрема в Україні діяли старі радянські ГОСТи щодо якості деревини. Однак важко повірити, що подібний недолік не міг бути використаний для зловживань. З 1 січня 2019 року в Україні запроваджено нові національні стандарти якості деревини, що сприятиме зниженню можливості для таких нелегальних схем.
Таким чином, за даними ЄС мораторій не сприяв зупинці експорту необробленої деревини, хоча показник зменшився майже у 4 рази порівняно з 2015 роком (тоді було майже 2 млн т). Тобто, держава Україна (в особі ДФС та митних органів) не змогла забезпечити виконання ухваленого нею рішення про заборону експорту лісу-кругляку.
При цьому європейська статистика вказує, що у липні 2018 року імпорт кругляку з України зменшився майже втричі порівняно з червнем, а у серпні-листопаді цей показник майже на рівні нуля. Дивним чином, це збіглося з початком урядової кампанії боротьби з контрабандою на митниці та широким громадським обговоренням і перевірками саме експорту лісу (зокрема, після публікації дослідження британської неприбуткової організації Earthsight).
2. Мораторій не зменшив вирубки українських лісів
Статистична інформація ілюструє, що мораторій не мав відчутного впливу на обсяги легальних рубок та заготівлі ліквідної (придатної для господарського використання) деревини. Зокрема, у 2016 році було заготовлено майже 19,6 млн куб. м ліквідної деревини, а у 2017 році цей показник зменшився лише на 3,6% (до 18,9 млн куб. м). Відбулося це насамперед за рахунок нових правил проведення санітарних рубок (запроваджених Урядом у жовтні 2016 року), адже на рубки формування і оздоровлення лісів припадає більшість заготівлі.
Рис. 1. Обсяги заготівлі ліквідної деревини (млн тонн)
Джерело: Держстат України
Примітка: Ділова деревина – уся ліквідна деревина за винятком паливної, зокрема використовується для виробництва деревообробної продукції.
Водночас неможливо оцінити вплив мораторію на незаконні рубки, оскільки офіційні дані охоплюють лише зафіксовані факти порушень, які переважно є незначними. У 2017 році на кожне таке порушення в середньому припадало лише декілька зрубаних дерев. В цілому ж обсяг таких незаконних рубок становив лише 0,14% (26 тис. куб. м, що) від обсягу заготівлі ліквідного лісу. Водночас експерти вказують, що незаконна заготівля може насправді вимірюватися мільйонами куб. м.
3. Деревообробна галузь зростає, але за рахунок лісопилок
Статистичні дані свідчать, що впродовж 2016-2017 років спостерігалося зростання деревообробної та меблевої галузі (дані за 2018 рік будуть доступні аж у червні). Зокрема, за відповідний період збільшилася кількість зайнятих: у деревообробці – майже на 20%, виробництві меблів – майже на 6%. Всього за 2 роки кількість зайнятих у цих двох галузях виросла на 9,6 тисяч до 80,4 тисяч осіб.
Виробництво також зростало. У 2017 році виробництво меблів зросло на 18,7%, а обробка деревини – на 3,9% (лісопильна галузь – 2,5%). Водночас кількість підприємств у галузях зменшувалася у 2016 році, але суттєво збільшувалася у 2017 році: на майже 16% у деревообробці та майже 10% у виробництві меблів.
Дещо інша ситуація з прямими іноземними інвестиціями (ПІІ). У 2017 році надійшло майже 53 млн дол. США ПІІ в деревообробку, тоді як меблева галузь отримала лише 1,3 млн дол. США. При цьому, лісопильна галузь забезпечила дещо більше половини надходжень інвестицій (51%).
Рис. 2. Динаміка індексу промислової продукції
Джерело: Держстат України
Саме тут необхідно звернути увагу, що в цілому зростання деревообробки відбувалося насамперед за рахунок лісопилок, які виробляють продукцію низького ступеня обробки (пиломатеріали, шпали тощо). На них припало найвище зростання зайнятості (на 36% за 2 роки) та найбільші обсяги ПІІ. У 2018 році, лісопильна галузь продемонструвала один з найвищих показників зростання промислової продукції порівняно з попереднім роком – 11,2% (деревообробка в цілому – лише 5,2%).При цьому виробництво меблевої галузі навіть дещо зменшилося – на 1,6%.
В підсумку, виникає запитання, чи це саме той результат, якого ми б хотіли? Тобто за допомогою мораторію на експорт лісу-кругляку підтримується розвиток лісопильної галузі, яка виготовляє продукцію з низьким ступенем обробки. При цьому майже 80% реалізації пиломатеріалів, які також переважно є сировиною для подальшої обробки, припадає на закордонних споживачів.
4. Експорт справді швидко зростає
Останні дані свідчать, що у 2018 році експорт деревини та виробів з деревини продовжив зростати. Вартість експорту цих товарів збільшилася на 24% порівняно з відповідним періодом минулого року і досягнула 1,5 млрд дол. США. Водночас ще більше зросла роль пиломатеріалів (пиляна деревна продукція, наприклад, дошки), що лише підтверджує стрімкий розвиток лісопильної галузі. За вказаний період українські виробники продали пиломатеріалів на майже 590 млн дол. США, що більш як на чверть більше ніж у 2017 році. В результаті, експорт продукції лісопилок забезпечує вже майже 40% вартості експорту всієї товарної групи.
Фізичні обсяги продажу закордон пиломатеріалів у 2016-2018 роках збільшилися на третину, а сукупна вартість – майже на дві третини. Такий показник є безпосереднім результатом мораторію. Оскільки експорт кругляку заборонено, своє місце на ринку знайшли українські пиломатеріали. Як звучало під час спілкування в регіонах, розпилювати ліс кругляк почав кожен, у кого були пила та сарай. Однак, зростання експорту пиломатеріалів відбувалося і до мораторію. Впродовж 2014-2015 його фізичні обсяги зросли від 1 млн до 1.7 млн тон.
Рис. 3. Структура експорту деревини та виробів з деревини у 2013-2018 роках, млн дол. США
Джерело: Держстат України
Також впродовж 2017-2018 років стрімко зростає експорт дерев’яних меблів після суттєвого зниження обсягу експорту меблів (як у вартості, так і у фізичних обсягах) у 2016 році, коли він досягнув «дна». Так порівняно з 2013 роком вартість експорту у 2016 році впала майже вдвічі– - 161,7 до 77,4 млн дол. США. Однак у 2017 році експорт зріс більш як на 42% і досягнув 112,2 млн дол. США. За 11 місяців 2018 року обсяг експорту перевищив навіть показник минулого року - 136,9 млн дол. США (за такий же період 2017 року - 101,9 млн дол. США).
Однак необхідно з обережністю ставитися до вказаних даних в контексті впливу мораторію, адже серед серйозних причин для зростання може бути далеко не один мораторій на експорт лісу-кругляку. Зокрема українські виробники забезпечують внутрішній попит на фоні більш ніж трикратного падіння імпорту меблів впродовж 2015-2017 років.
Що думають зацікавлені сторони?
Спілкування зі зацікавленими сторонами в регіонах в рамках проекту «Діалог зі сприяння торгівлі» не дало однозначної відповіді щодо ефективності обмежень на експорт. Експерти під час обговорень зазвичай називають мораторій частковим рішенням, яке більше спрямовано на підтримку промисловості, а не захист українських лісів. При цьому також підтверджують, що лісопильна галузь є одним з головних бенефіціарів. Це зокрема підтверджує і статистика зростання лісопилок. Водночас результатом мораторію також є зростання конкуренції за сировину на внутрішньому ринку та ускладнення доступу до неї для окремих українських виробників.
Дещо інші акценти розставляють представники лісової галузі. Ліси потребують постійного догляду, адже дерева старіють та зазнають пошкоджень від стихій. Наприклад, результати пілотного проекту «Національна інвентаризація лісів» (під егідою Німецько-українського агрополітичного діалогу) вказують, що в у Івано-Франківській області кожне двадцяте дерево може бути сухостійним. Через надмірні обсяги сухостою країна втрачає значні обсяги природних ресурсів. Сьогодні саме на рубки оздоровлення і формування лісів припадає 54,5% від заготівлі ліквідної деревини. Отже, санітарні заходи не лише очищають ліси, але й забезпечують країну сировиною та паливом.
Лісівники вважають, що втручання в роботу галузі є неприпустимим. І справді, сьогодні ми бачимо низку кроків (мораторій, зміни санітарних правил, податок на землю під лісами тощо), що суттєво впливають на розвиток галузі. Можна не погоджуватися з баченням лісівників, але в країні справді досі відсутнє комплексне розуміння майбутнього українських лісів та суміжних галузей. Таким чином нові заходи не завжди узгоджуються та не враховують думок усіх зацікавлених сторін.
Думки експертів
Представляємо точку зору експертів, висловлену ними під час круглого столу "Мораторій на експорт лісу, або як працює протекціонізм в Україні", що відбувся у м. Києві 8 лютого 2019 року.
З 2012 року об’єм вирубок в Україні практично не змінювався – 21-22 млн кубометрів. За прогнозом "Укрдержліспроекту”, в 2020 році об'єми рубок можуть збільшитися на 22%, а до 2030 року – на 52%. Площі насаджень лісів зростають і ліс треба використовувати. Для цього є два варіанти: рубати і переробляти або створювати екологічні заповідники, національні парки тощо. Через мораторій Україна обрала нішу розвитку деревообробки. Але залишається відкрите питання: чому Польща, яка з приблизно таких же запасів деревини, як і в Україні, рубає 38 мільйонів кубометрів і вийшла на 4 місце у світі за виробництвом меблів, а Україна поставляє на експорт плиту і пиломатеріали? Справа у тому, що бізнес в Україні не розвивається: немає податкових пільг, немає стимулів, а також йде міграція людей закордон. Якщо ставити питання - чи потрібен мораторій, то я б переформулював його: а як розвинути бізнес, щоб зняти питання мораторію?
Юрій Медведєв, Президент Асоціації «Меблідеревпром»:
З введенням мораторію в Україні бурхливо почало розвиватися лісопильне виробництво. 70% пиломатеріалів ми сьогодні експортуємо в Європу. То чому Європа хоче відміни мораторій? Сировина у першій стадії обробки і так надходить до Європи. Ймовірно, Європейцям вигідніше отримувати деревину в круглому вигляді. Але чому ми повинні експортувати деревину в необробленому вигляді? Це сировина для розвитку економіки в цілому та, зокрема, деревообробної промисловості.
На сьогодні, немає такої красивої картинки результатів мораторію, бо нема законодавчої бази. Зараз ми працюємо над законопроектом про ринок лісоматеріалів. Без цього - західний чи внутрішній інвестор не прийде, тому що незрозуміло, що із сировиною, що та скільки можна взяти.
Тарас Васьків, заступник начальника Київського обласного та місту Києву управління лісового та мисливського господарства:
Внаслідок мораторію, декілька підприємств тимчасово виграли в доступі до дешевої сировини, але в загальному для держави - це мінус і в сплаті податків, і в залученні інвестицій. Мораторієм на сьогоднішній день користуються внутрішні переробники і відповідно втрачає лісова галузь, державні підприємства, а деревообробна галузь, за винятком кон'юнктурного виробництва та примітивного лісопиляння, не розвивається. Якщо запровадять ще й мораторій на експорт дров паливних, це вкрай негативно буде позначатися не тільки на державних підприємствах лісової галузі, а повністю на всій економіці. Це і надходження валюти, і конкурентне ринкове утворення, і багато інших чинників.
Ігор Бураковський, Голова правління ІЕД:
Захист національного виробника є допустимим. Але заходи, пов’язані з обмеженням експорту, – це швидше екзотика у сучасному світі, адже зазвичай обмежують імпорт. Мені ситуація з мораторієм нагадує ситуацію з ринком експорту металобрухту. Там теж є велика кількість учасників ринку, які хочуть отримати дешеву сировину. Однак досвід багатьох країн демонструє, що, як правило, в таких слабких як Україна країнах різного роду заборами користується дуже обмежена кількість людей протягом дуже обмеженого періоду часу і з мінімальним економічним ефектом для суспільства. Протекціонізм не буває безплатним.
Вероніка Мовчан, Директор з наукової роботи ІЕД:
Угода про асоціацію - це результат домовленості двох партнерів, які сиділи за столом переговорів і намагалися знайти баланс інтересів. Ми зберегли досить сильний захист деяких секторів (наприклад, автомобілебудування), але натомість Україна погодилася на запровадження Європейською стороною певних тарифних квот в сільському господарстві, хоча там теж були наші інтереси. Для мене відкритим залишається питання «Чи під час роботи над угодою лісопереробники говорили про свої потреби?» Через введення мораторію, ми порушили вистражданий баланс в Угоді. В результаті, через мораторій на експорт кругляку агропромисловий комплекс втрачає можливість ефективно вести консультації про подальше відкриття європейського ринку. Тому за мораторій ми заплатимо іншими секторами. Виникає запитання, чи варто це було робити?
Михайло Попков, консультант з лісового господарства:
Кілька основних висновків з аналізу запровадженого мораторію на експорт лісу-кругляка:
- Мораторій говорить про безсилля держави впоратися з власним лісовим господарством та обов’язками з регулювання ринку, навести порядок в державних лісах. Для цих цілей не існувало жодних інших заходів, тому мораторій зайняв порожнє місце.
- Мораторій захищає деревообробку на підприємствах Держлісагенства, тіньове лісопиляння та великий бізнес. Але одна справа, який зараз короткостроковий результат, а інша - що буде далі? Наприклад, у нас підвищуються ціни на високоякісні пиломатеріали, пропозиція яких на ринку в 6-8 разів нижча від потреби.
- Мораторій не зашкодив відносинам з партнерами, адже тепер вони краще розуміють країну та те, з ким мають справу. Зокрема, що люди не зовсім професійні.
- Щодо доцільності протекціонізму, то багаті країни зробили себе (ред. розвинули свої економіки) за рахунок протекціоністських заходів. Але ці заходи повинні бути законними та дуже добре продуманими.
- Як виявити, кому потрібні «спеціальні умови» для розвитку? Необхідно дивитися на перспективні галузі, які розвиваються в Європі, Канаді, США. Це ті виробництва, що глибоко переробляють деревину.
Висновки
Державна політика протекціонізму є багатогранною сферою, яка зачіпає інтереси досить значної кількості сторін і вимагає ухвалення дуже продуманих і виважених рішень. Якщо спрощено, то треба відповісти на питання: Для чого? Кому? Як? І як довго?
Таким чином, Україні необхідно напрацювати чітке бачення того, що робити з лісовими ресурсами та водночас забезпечити розвиток галузей, які починають своє становлення.
Незважаючи на задекларовану боротьбу з неконтрольованою вирубкою лісів, мораторій насамперед сприяє українській деревообробній галузі. Мораторію не вдалося повністю зупинити експорт лісу та вирішити проблему вирубок. Однак поки що пройшло замало часу, щоб говорити про стійкі позитивні чи негативні тенденції.
16 січня до Верховної Ради було внесено законопроект щодо заборони експорту паливної деревини (дров). За останній рік це вже друга спроба. Першу минулого літа ветував Президент. Але не можна забороняти експорт товарів тільки через те, що цим товаром прикривають експорт іншого. Ба більше, нова статистика вказує, що можливо вказану схему вдалося зупинити. Тому нові рішення у цій сфері потребують зваженого підходу, бо суперечку з ЄС ми вже маємо.
Цю статтю було підготовлено в рамках проекту «Чи потрібен Україні протекціонізм? Можливості та обмеження ПВЗВТ з ЄС», який здійснюється Інститутом економічних досліджень за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах проекту «Громадська синергія».
Коротка версія статті вийшла на порталі Liga.net.
