Резюме
У 2014 році Україна стикнулась із найбільшими у 21-му ст. викликами, включно із економічною кризою, військовим конфліктом на Сході, анексією Криму Росією. Падіння внутрішнього попиту та слабкий зовнішній попит спричинили падіння реального ВВП на 6,8%. Висока економічна та політична невизначеність призвела до різкого зростання попиту на іноземну валюту. Це, разом із падінням експорту, спричинило стрімке знецінення гривні. Протягом року уряд мусив приймати складні рішення у фіскальній політиці, оскільки потрібні були дедалі більші видатки на оборону та безпеку на фоні обмежених бюджетних доходів: уряд переглядав бюджет та податкове законодавство. Незважаючи на Програму МВФ, влада повільно впроваджувала реформи, покликані сприяти економічному зростанню в середньостроковій перспективі. Все ж, у 2014 році нарешті було підписано Угоду про асоціацію з ЄС, в якій визначено зобов’язання України щодо реформ на майбутнє.
Політика. Масові протести призвели до повалення Президента Януковича та геополітичного розвороту в бік Європи. Це викликало різку реакцію Росії, яка анексувала український півострів Крим та розпалила жорстоку війну на Донбасі, зашкодивши великій частині української економіки.
Реальний сектор. Реальний ВВП впав на 6,8%. Реальна валова додана вартість скоротилась в усіх секторах, за виключенням сільського господарства та неринкових послуг, внаслідок конфлікту на сході країни. Високий фіскальний тиск, фінансові обмеження та пришвидшення інфляції призвели до падіння внутрішнього попиту на 10,8%. Чистий реальний експорт мав додатній внесок до економічного зростання, оскільки реальний імпорт впав більше, ніж експорт.
Сільське господарство.Сільськогосподарське виробництво зросло на 2,8% через хороший врожай рослинних культур та збільшення тваринництва. Водночас експорт продовольчих товарів впав на 11,5%, оскільки Росія заборонила імпорт ряду українських товарів.
Енергетична політика. Україна суттєво знизила закупівлю природного газу в Росії через збільшення реверсного постачання газу з Європи та падіння сукупного споживання газу. Уряд також стикнувся із суттєвим дефіцитом енергоносіїв внаслідок втрати добування вугілля, обмеженого постачання газу та дисбалансів у постачанні електроенергії. Переважно весь рік тривав конфлікт між «Нафтогазом» та російським «Газпромом».
Інфраструктура. Уряд підвищив тарифи на житлово-комунальні послуги, а також пасажирські та вантажні залізничні перевезення. Витрати на утримання об’єктів інфраструктури різко знизились. Разом з тим, не було впроваджено жодних суттєвих реформ в секторах інфраструктури.
Платіжний баланс. Дефіцит платіжного балансу зріс до 13,3 млрд дол. США або 10,1% від ВВП через від’ємний баланс фінансового рахунку. В результаті міжнародні резерви НБУ впали до 7,5 млрд дол. США в кінці 2014 року порівняно із 20,4 млрд дол. США в кінці 2013 року. Водночас знецінення гривні сприяло звуженню дефіциту поточного рахунку до 5,3 млрд дол. США або 4,0% від ВВП.
Доход. Реальний наявний доход домогосподарств скоротився на 8,4% внаслідок високої інфляції, складного фінансового стану компаній та заморожених соціальних стандартів.
Фіскальна політика. Бюджетна політика була ключовим пріоритетом Програми МВФ та порядку денного уряду. Уряд збільшив податки та намагався урізати видатки через обмежені внаслідок рецесії доходи. Бюджетний дефіцит, рекапіталізація державних банків та Нафтогазу, а також стрімке знецінення гривні призвело до стрімкого зростання державного боргу до 70,3% від ВВП.
Монетарна політика та фінансовий сектор. Великі квазі-фіскальні операції з державними облігаціями, проблеми на міжбанківському ринку кредитування через падіння банків, обмеження на рефінансування банків за винятком стабілізаційних кредитів обмежувало роль монетарної політики. Фінансовий ринок надалі продовжив працювати, хоча ряд компаній залишили ринок.