Резюме:
У 2011 році українська економіка продовжила відновлення після кризи. Внутрішній попит підтримав зростання, тоді як зовнішній попит залишився слабким. Рік позначився багатьма переговорами, більшість з яких не призвели до сприятливих для України результатів. Уряд не продовжив запроваджувати реформи в більшості сферах. Політична нестабільність знову стала одним із найбільших ризиків для майбутнього розвитку України. Іншим ризиком надалі залишилося сповільнення світової економіки.
Політика. Протягом року Україна намагалась маневрувати між європейським і євразійським інтеграційним процесом. Співпраця з МВФ призупинилась через брак бажання українського уряду впроваджувати необхідні реформи.
Реальний сектор. Реальний ВВП зріс на 5,2% завдяки сильному внутрішньому попиту. Зовнішній попит залишився слабким. В результаті виробництво в експортно-орієнтованих секторах залишилось нижчим, ніж до кризи. Реальне нагромадження основного капіталу зросло на 10,1%. Інвестиції росли через вище комерційне будівництво та купівлю обладнання та машини, що передусім було пов’язано із підготовкою до Євро-2012.
Сільське господарство. Аграрна політика надалі залишилась непередбачуваною та несправедливою, що погіршило інвестиційний клімат в країні. Сільськогосподарське виробництво зросло на 17,5% через рекордний врожай більшості рослинних культур.
Енергетична політика. Україна стала членом Європейського енергетичного співтовариства, що вимагає впроваджувати реформи зокрема на ринку газу. Оскільки Україні не вдалось домовитись з Російським Газпромом про зниження цін на газ, уряд оголосив наміри знизити енергетичну залежність від Росії.
Інфраструктура. Більшість інфраструктурних проектів були пов’язані із підготовкою до Євро-2012. Вони включали модернізацію та ремонт аеропортів, стадіонів і залізниці. Було створено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, яка повинна визначати комунальні тарифи.
Платіжний баланс. Зведений платіжний баланс мав дефіцит у сумі 2,5 млрд дол. США (1,5% від ВВП). Збільшення торговельного дефіциту призвело до розширення дефіциту поточного рахунку до 5,5% від ВВП.
Доход. Поліпшення фінансового стану підприємств та підвищення мінімальної заробітної плати сприяло зростанню реального наявного доходу домогосподарств на 6,1%. Реальний доход від соціальної допомоги та пенсій зріс лише на 2,7% через суттєвий фіскальний тиск.
Фіскальна політика. Уряд кілька разів вносив зміни у Податковий кодекс протягом року, хоча Кодекс набув чинності лише у 2011 році. Тиск податкового адміністрування був великим, тоді як автоматичне відшкодування ПДВ не було повністю запроваджено. Видатки Державного бюджету було виконано лише на 93,8% від плану, оскільки уряду не зміг знайти необхідне фінансування бюджетного дефіциту.
Бізнес клімат. Оцінка якості поточної загальноекономічної ситуації в Україні була досить песимістичною. Надмірне оподаткування, недостатній попит, брак фінансів та несприятливе регуляторне середовище були серед найбільших перепон розвитку бізнесу.
Монетарна політика. Середня споживча інфляція сповільнилась до 8,0% передусім через нижче зростання цін на продовольчі товари. Монетарна політика була жорсткою, оскільки НБУ намагався знизити тиск на валютному ринку.
