Резюме
У 2013 році на Російську Федерацію припадало 23,8% українського експорту товарів. Як наслідок, ризик виникнення перебоїв у торгівлі з Росією викликає значне занепокоєння української влади і підприємств. У цьому контексті важливо кількісно оцінити загальну залежність України від російського ринку, а також вразливість на галузевому та регіональному рівнях.
Український експорт до Росії складає 8,3% ВВП («загальна вразливість»). Хоча цей показник є високим, його слід розглянути у регіональному контексті. Вразливість є нижчою, ніж у Литві (13,4%), і порівняною із загальною вразливістю експорту до Росії інших двох балтійських країн (7,4% в Естонії та 7,3% у Латвії). Таким чином, загальна вразливість є високою, але не надзвичайною.
Галузева вразливість експорту в Росію розподілена нерівномірно. Виробництво машин та устаткування на сьогоднішній день характеризується найвищою вразливістю, оскільки 22% випуску галузі постачається у Росію. Важливими товарами цієї галузі є залізничні вагони і локомотиви, а також турбореактивні, турбогвинтові та газотурбінні двигуни. Очевидно, що обмеження входу на російський ринок призводитиме до значних проблем у даній галузі. Металургія та металообробка посідає четверте місце за вразливістю експорту в Росію з високим, але керованим рівнем вразливості у 14%. Харчова промисловість посідає 11 місце з вразливістю на рівні 3%. Схоже, що ця галузь не є дуже вразливою до можливих торговельних шоків з боку Росії.
Вразливість на регіональному рівні є більш рівномірною. Перелік очолюють Луганська та Запорізька області, кожній з яких характерний рівень вразливості у 10%, тобто 10% їх випуску постачається до Росії. Вразливість Донецької області є нижчою, ніж прийнято вважати: до Росії продається лише 6% випуску, що розташовує область на сьомому місці, відразу після Полтавської. Те ж саме стосується і Харківської області, що посідає дев’яте місце з рівнем вразливості у 4%, аналогічно до Закарпатської області на заході країни. В цілому, східним областям характерний вищий рівень вразливості до шоків російського ринку, але відмінності між східними та західними областями не є такими значними, як припускається коментаторами та пресою.
У зв’язку зі значною галузевою та регіональною вразливістю до російського ринку, українська влада має продовжувати спроби налагодити торговельні стосунки з Росією. Водночас з метою переорієнтації експорту з Росії на інші напрямки на державному рівні та рівні підприємств має відбуватись планування на випадок надзвичайних ситуацій.
