Законопроект про внутрішню торгівлю був розроблений Міністерством економічного розвитку та торгівлі з метою регулювання торгівлі та торгівельно-виробничої діяльності всередині країни. Він базується на Постанові Кабінету Міністрів №632 від 23 липня 2009 року, якою затверджено Програму розвитку внутрішньої торгівлі до 2012 року. До липня 2011 Законопроект пройшов декілька громадських слухань, і, як очікується, буде поданий до Верховної Ради Кабінетом Міністрів у другій половині 2011 року.
Різні зацікавлені сторони висловили своє занепокоєння стосовно законопроекту, у тому числі малі та середні торгівельні організації, а також великі торгівельні гуртові та роздрібні мережі. Основне невдоволення пов’язане з обмеженням вільного вибору площі та розміру торгівельних об’єктів, економічної діяльності, ускладнення умов торгівельних контрактів та пряме регулювання цін на соціально значущі товари. Існують перестороги про те, що законопроект може змусити оптових та роздрібних торговців обмежити асортимент продукції у зв’язку з надмірним державним контролем, що призведе до подорожчання та нестачі продуктів харчування для бідного населення.
Загальна прихована стратегія законопроекту – розширення регуляторного впливу уряду і місцевих адміністрацій. Це обмежить підприємницьку діяльність та свободу вибору підприємців, гарантовану Конституцією та законами України. Законопроектом пропонується регулювання торгівельних відносин, які вже врегульовані Цивільним та Господарським кодексами України. У випадку прийняття закону неможливо уникнути низки суперечностей внаслідок різних концепцій законопроекту та Цивільного і Господарського кодексів.
