Міжнародна торгівля сільськогосподарською продукцією та продовольчими товарами є важливою складовою української торгівлі товарами. Більш того, очікується, що значимість такої торгівлі зросте у майбутньому, враховуючи значний і досі невикористаний галузевий потенціал та зростаючий світовий попит на продукцію сільського господарства та харчової промисловості.
Європейський Союз, що характеризується високим рівнем споживання сільськогосподарських товарів, є одним з найбільших партнерів України у торгівлі сільськогосподарською продукцією. Однак цій торгівлі перешкоджають високі ставки мит та нетарифні заходи. Середні значення ввізних мит на продукцію сільського господарства, харчової промисловості та суміжних галузей зараз вище в ЄС, аніж в Україні. Водночас обмеження, що створюються нетарифними заходами торговельного регулювання, вищі в Україні.
Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі (ПВЗВТ), що, як очікується, буде створена в листопаді 2013 року у Вільнюсі як невід'ємна частина Угоди про асоціацію між ЄС і Україною, передбачає значне зниження торговельних бар'єрів, відкриваючи нові можливості для розвитку торгівлі та посилення ролі України в якості глобального торговельного гравця на міжнародних сільськогосподарських ринках.
Внаслідок створення ПВЗВТ буде скасовано більшість тарифів, проте характер зниження буде різним в ЄС та в Україні. ЄС скасує більшість ввізних мит одразу після набуття чинності ПВЗВТ, однак він досить широко застосовуватиме тарифні квоти. Україна скорочуватиме тарифи більш поступово та навіть збереже ненульові ставки ввізних мит на окремі товари, але застосовуватиме тарифні квоти лише до кількох товарних груп.
Процес лібералізації нетарифних заходів стосуватиметься переважно України, яка муситиме наблизити своє законодавство у багатьох сферах до норм ЄС. Це вимагає значних ресурсів з українського боку, а також очікується технічна та фінансова підтримка з боку ЄС. Успішна гармонізація законодавства знизить нетарифні торговельні обмеження до безпрецедентно низького рівня.
Очікується, що скорочення ввізних мит ЄС, незважаючи на застосування тарифних квот, призведе до зростання українського експорту сільськогосподарських та харчових продуктів на близько 20%. Найбільше зросте експорт тютюнових виробів, зернових культур, м’яса та їстівних субпродуктів, а також різних харчових продуктів. Скасування експортних мит стимулюватиме експорт насіння олійних культур, причому виграш буде порівнюваним з впливом скорочення імпортних мит ЄС. Зниження українських ввізних мит призведе до близько 7% підвищення імпорту, переважно внаслідок зростання поставок напоїв, олій та жирів рослинного походження, м’яса та їстівних субпродуктів, олій та жирів тваринного походження, а також цукру. Лібералізація тарифів може також створити нові торговельні потоки товарів, торгівля якими між ЄС та Україною раніше не відбувалася.
Україна як великий сільськогосподарський виробник з низкою природних та економічних порівняльних переваг буде здатною отримати вигоди від підписання ПВЗВТ між Україною та ЄС. Тим не менш, це вимагатиме від уряду невідкладно створити адекватні регуляторні умови. Зокрема, уряд має зосередити увагу на допомозі виробникам у питаннях відповідності стандартам та регламентам ЄС. Інтенсивний обмін інформацією та ноу-хау, а також навчання і освіта мають ключове значення. Для зниження тиску на вітчизняних виробників та задля уникнення подальшого різкого зростання безробіття у сільській місцевості, уряд має розглянути можливості надання тимчасової державної підтримки у вигляді доступу до інформації, консультаційних послуг, навчання тощо.
У цьому контексті уряд має докласти усіх зусиль та застосувати усі відповідні ресурси для отримання безпосереднього доступу до конкретних програм технічної допомоги та інших інструментів підтримки з боку ЄС, окремих країн-членів ЄС та інших міжнародних організацій, що підтримують наближення України до ЄС.
