Друк

Анонс

Вхід на сайт


Архів 2012

  • 21.08.2012

    Виробництво пелет в Україні: прибутковий варіант сталого розвитку?

    (Код:AgPP_02_2012)

    Виробництво пелет в Україні є економічно обгрунтованим. Наш аналіз  свідчить про те, що в більшості випадків, гранулювання є прибутковим. Однак,  виробництво гранул (пелет) залишається просто прибутковим бізнесом і не набуває національних масштабів з метою поліпшення енергетичної безпеки України. Це можна пояснити цілим рядом загальних факторів, пов'язаних із законодавством країни і розвитком ринку, а також специфічними обставинами, характерними для пелетної індустрії.  

    Таким чином, перша і найважливіша рекомендація полягає в розробці та виконанні довгострокової стратегії та законодавчих актів з підтримки, які створять міцну основу для розбудови потужної і високоякісної пелетної індустрії в Україні. Вона має включати прозорі цілі і чітке роз’яснення інструментарію, розроблених для досягнення поставленої мети. Важливо не допустити введення будь-яких експортних обмежень на фоні розвитку внутрішнього ринку, що має відбуватись паралельно. Як показує наш аналіз, і що відрізняє пелетне виробництво від інших видів відновлюваних джерел енергії, це те, що воно вже є вигідним в Україні. Отже, чого не вистачає потенційним  інвесторам, так це законодавства, яке надасть їм впевненість для планування і довгострокових інвестицій. Нарешті, невід’ємним компонентом є необхідність розбудови сільської інфраструктури для збору, транспортування та зберігання сировини, щоб стимулювати розвиток бізнесу в регіонах. Гранулювання є способом використання відходів біомаси, які б в іншому випадку залишилися невикористаними. Використання викопних палив можна частково замістити використанням пелет і, таким чином, скоротити викиди парникових газів та створити умови для сталого економічного розвитку. Однак, на сьогодні більша частка вироблених в країні пелет (85%) експортується. Це пов'язано з низьким попитом на гранули на внутрішньому ринку. Дійсно, не дивно, що виробники отримують більшу частину свого доходу від експорту, оскільки конкурувати доводиться з більш дешевшими і часто субсидованими викопними паливами, які використовуються для опалення. Однак, ринок пелет має значний потенціал.  Ми оцінили, що на даний момент близько 20 млн т соломи зернових, 2 млн. кубометрів деревних відходів і до 1,5 млн. тонн лушпиння соняшнику не використовуються або використовуються недостатньо. Ця біомаса може бути перетворена в щонайменше 11 млн т пелет на суму близько 1 млрд. євро – набагато вище оцінок поточного річного обсягу українського ринку у 240 тис. т.

    Щоб визначити, чи є взагалі потенціал на цьому ринку та, якщо є, то який, необхідно подивитись на виробництво пелет в Україні з економічної точки зору. З цією метою ми проаналізували прибутковість низки відповідних виробничих потужностей. Проведені інтерв'ю серед 20 невеликих українських виробників пелет свідчать про вигідність виробництва пелет в Україні. Це підтверджують результати нашого аналізу прибутковості. Розрахунки показують, що всі види заводів з виробництва пелет відшкодовують вартість початкових вкладень  менш ніж за два з половиною роки і можуть принести прибутки від 41 до 300% (виміряні показником внутрішньої норми прибутковості). Проте фактична рентабельність залежить від виду сировини і потужності заводу. Наприклад, більші заводи є більш прибутковими. Крім того, прибутковість сильно залежить від низки особливих умов, яких необхідно дотримуватись для того, щоб зробити цей бізнес прибутковим. Більшість з цих умов ми перелічили серед припущень наших розрахунків.

    Хоча результати вказують на високу прибутковість бізнесу з виробництва пелет, є деякі основні бар'єри і перешкоди на шляху використання всього потенціалу. По-перше, розвиток пелетної індустрії стримується поганим інвестиційним кліматом в Україні. Конкретним прикладом цього є передбачені у законодавстві деякі заходи підтримки, такі як звільнення від сплати ПДВ і податку на прибуток; але отримати ці привілеї непросто. По-друге, нестабільна та непередбачувана державна політика у поєднанні з відсутністю довгострокових цілей стримує інвестиції у сучасне обладнання, яке потрібно для виробництва високоякісних гранул. Замість цього, на більшості українських пелетних заводах використовуються модернізовані радянські технології. Крім  того, пелена індустрія в Україні стикається і з іншими перешкодами, такими як труднощі отримання сировини в достатній кількості і відповідної якості. Частково це викликано відсутністю необхідної інфраструктури зі збору, транспортування та зберігання сировини. Крім того, спостерігається нестача кваліфікованих кадрів для роботи і технічного обслуговування обладнання. 

    Таким чином, перша і найважливіша рекомендація полягає в розробці та виконанні довгострокової стратегії та законодавчих актів з підтримки, які створять міцну основу для розбудови потужної і високоякісної пелетної індустрії в Україні. Вона має включати прозорі цілі і чітке роз’яснення інструментарію, розроблених для досягнення поставленої мети. Важливо не допустити введення будь-яких експортних обмежень на фоні розвитку внутрішнього ринку, що має відбуватись паралельно. Як показує наш аналіз, і що відрізняє пелетне виробництво від інших видів відновлюваних джерел енергії, це те, що воно вже є вигідним в Україні. Отже, чого не вистачає потенційним  інвесторам, так це законодавства, яке надасть їм впевненість для планування і довгострокових інвестицій. Нарешті, невід’ємним компонентом є необхідність розбудови сільської інфраструктури для збору, транспортування та зберігання сировини, щоб стимулювати розвиток бізнесу в регіонах. 

Поділитися:
Powered by

Activemedia
© 2020
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01054 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kyiv.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua