Вступ до СОТ й очікувана угода про зону вільної торгівлі з ЄС створюють суттєві виклики для українського сільського господарства, що несуть за собою значні структурні зміни для галузі та необхідність адаптації господарств задля покращення ефективності та конкурентоспроможності. Однак нещодавнє дослідження фон Крамона-Таубаделя та Нів’євського демонструє недостатній рівень конкурентоспроможності. Цей висновок зосереджує увагу на необхідності вивчення сил, які забезпечують конкурентоспроможність сільського господарства України. В зв’язку з цим молочне господарство потребує особливої уваги, оскільки воно є одним із основних джерел доходу для сільського населення, та сировини для швидкозростаючої молокопереробної галузі. В цій роботі, по-перше, ми аналізуємо стан конкурентоспроможності молочного господарства України, демонструючи, що лише біля 20% молочних господарств виробляють молоко на конкурентноспроможному рівні. Потім, за допомогою множинної лонгітюдної регресії із постійним впливом, ми аналізуємо фактори, що визначають конкурентоспроможність молочного господарства України. Розмір господарства та продуктивність мають сильний позитивний вплив на конкурентоспроможність, в той час як площа ріллі на голову та трудомісткість виробництва мають негативний вплив. Нарешті, отриманий господарствами скупний обсяг субсидій, як виявилось, негативно впливає на конкурентоспроможність, і цей вплив суттєво не відрізняється в господарствах із різною чисельністю поголів’я.