Друк

Анонс

Вхід на сайт


Архів 2008

  • 12.12.2008

    Створення ринку валютних деривативів в Україні: порядок заходів

    (Код:PP_09_2008)

    В квітні 2008 р. НБУ відмовився від (де факто) прив’язки гривні до долару. Зміни у напрямку введення гнучкого валютного курсу були вірним кроком у напрямку боротьби з інфляцією, а з листопада - обов’язковим та ефективним інструментом боротьби з негативними наслідками світової фінансової кризи для України. Таким чином, крок у бік гнучкого валютного курсу був ключовим та необхідним заходом макроекономічної політики.

    В той самий час гнучкий валютний курс, за визначенням, означає більш високу волатильність, а тому більш високий валютний ризик для таких економічних агентів, як експортери, імпортери та інвестори. Саме тому необхідність в інструментах хеджування валютних ризиків та попит на них значно виросли протягом останніх місяців. Незважаючи на високий попит, дотепер економічні агенти практично не мали можливості хеджування валютних ризиків. Головна причина цього явища - існування обмежуючого законодавства, за якого розвиток ринку похідних інструментів є неможливим. В свою чергу, ці регуляторні обмеження можуть бути поясненні занепокоєнням регулятора, що валютні деривативи можуть бути використані спекулянтами в спосіб, який дестабілізує валютний ринок.

    В цій статті ми робимо висновок, що незважаючи на існування такого ризику, завжди існуватиме і такий спосіб розвитку ринку валютних деривативів, що буде вигідний для країни. Зокрема, настає необхідність в вірному регулюванні та нагляді за використанням таких інструментів банками з метою досягнення максимальної прозорості позабалансових позицій банківських установ. Більше того, необхідно пам’ятати про те, що якщо такі інструменти не будуть розвинути всередині України, то офшорні ринки будуть продовжувати розвиватися, зокрема в Лондоні.

    Як тільки коливання на валютному ринку дещо зменшаться, ми рекомендуємо здійснити наступні заходи. По-перше, необхідно відмінити збір в пенсійний фонд з валютних операцій, так як такий збір заважає розвитку валютного ринку. По-друге, Міністерство Фінансів має забезпечити існування кривої доходності шляхом випуску державних облігацій, так як ця крива є необхідною умовою ефективного ціноутворення деривативів. По-третє, необхідне застосування поступового підходу до введення деривативів (так звана стратегія «покроковості»). На першому етапі можливе введення тільки позабіржових інструментів. Ф’ючерсні контракти можуть бути введені на більш пізній стадії. Це стосується і участі нерезидентів в торгівлі деривативами на місцевих ринках.

    Автори:  Кобилянська Алла, Кірхнер Роберт, Джуччі Рікардо
Поділитися:
Powered by

Activemedia
© 2020
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01054 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kyiv.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua