Сучасна система охорони здоров‘я в Україні є неефективною та функціонує незадовільно. Основним елементом структури охорони здоров‘я є переважне надання послуг найдорожчими постачальниками – лікарнями та спеціалістами. Роль первинної ланки охорони здоров‘я та терапевтів залишається незначною. Крім того, асигнування на охорону здоров‘я розподіляються відповідно до потреб наявної інфраструктури, а не по результатам діяльності та наданим пацієнтам послуг. Таким чином, зараз відсутні будь-які стимули до підвищення ефективності та запровадження структурних змін. Сьогоднішні дискусії точаться навколо збільшення обсягів фінансування сучасної системи.