Загальновизнаним є той факт, що розвиток зайнятості в несільськогосподарському секторі на селі (надалі – просто несільськогосподарська зайнятість) є стрижнем політики розвитку сільських територій та критичним фактором в забезпеченні зайнятості та доходів на селі в довготривалій перспективі.
Політика розвитку сільських територій є комплексним завданням, але, зрештою,зводиться до вирішення двох проблем: a) постачання суспільних послуг, а саме фізичної та соціальної інфраструктури, в сільській місцевості, та б) підтримкаекономічного розвитку села (Kuhn and Demyanenko, 2004). В рамках останнього завдання, несільськогосподарська зайнятість, на додаток до сільського господарства, є важливим джерелом зайнятості на селі та можливістю підвищити доходи сільського населення, а відтак і стандарти життя в селах України.