Друк

Анонс

Вхід на сайт


Архів 2003

  • 20.10.2003

    Що має стати пріоритетом торговельної політики України: "Єдиний економічний простір" (ЄЕП) чи Світова організація торгівлі (СОТ)?

    (Код:Т14)

    Нещодавно Президент України підписав угоду про створення Єдиного економічного простору (ЄЕП) між Білоруссю, Казахстаном, Росією та Україною. Ця угода передбачає впровадження Угоди про вільну торгівлю (УВТ) з подальшою трансформацією її у Митний союз (МС). Спочатку ми розглядаємо відповідні правові аспекти та наголошуємо на тому, що таке рішення суперечить зобов’язанням України не змінювати торговельний режим на час ведення переговорів про вступ до СОТ. Тому створення ЄЕП та одночасне завершення переговорів про вступ до СОТ є неможливим. Більше того, якщо реалізація цих цілей буде здійснюватись послідовно, можна вважати, що членство в СОТ – незалежно від того, буде воно досягнуто до чи після створення ЄЕП – означатиме необхідність дотримуватись досить суворих правил функціонування зовнішньоторговельної системи України. Це ускладнить Україні шлях до запланованого рівня інтеграції в межах ЄЕП. Враховуючи це, обрана політиками стратегія повинна спиратись на ретельно виважену оцінку економічних затрат та результатів.

    Серед очікуваних вигод від вступу до СОТ слід назвати покращення доступу до міжнародних ринків завдяки режиму “нації найбільшого сприяння” (ННС), можливість використання механізму розв’язання торговельних конфліктів, посилення стимулів здійснення внутрішніх економічних реформ через зобов’язання дотримуватись міжнародних стандартів та міжнародно визнаної практики та збільшення обсягів прямих іноземних інвестицій.

    З іншого боку, нинішні торговельні стосунки між Україною та Росією уже і так досить лібералізовані, головним чином, завдяки Угодам про вільну торгівлю (УВТ), підписаним між усіма країнами СНД у 1992 році. Крім того, ми вважаємо, що очікування значного зниження цін на імпортовані з Росії нафту та газ нереалістичні та не сприяють сталому розвитку економіки України. І, нарешті, практику Росії щодо стягнення ПДВ на нафту в “країні походження” можна обговорювати безпосередньо. Отже, ми прийшли до висновку, що наполягання на створенні ЄЕП означає в практичному плані або досягнення лише незначних результатів, якщо ЄЕП не вийде за рамки існуючої УВТ, або втрату переваг від членства в СОТ у випадку створення МС (що фактично має на меті офіційна угода).

    Беручи до уваги той факт, що сьогодні в період економічного зростання Україна диверсифікує свої торговельні потоки, причому важливість інших торговельних партнерів, а не Росії зростає, створення надійних умов розвитку глобальної торгівлі набуває критично важливого значення. Членство в СОТ відкриває такі перспективи. Ось чому ми рекомендуємо зосередитись на приєднанні до СОТ без подальших затримок.

    Зміст:

    1. Вступ
    2. Види регіональних торговельних угоди (РТУ)
    3. Відповідність нормам та вимогам СОТ
    4. Економічні ефекти від створення ЄЕП:
      4.1 Важливість Росії як торговельного партнера
      4.2 Ціни на енергоносії
    5. Висновки
    Автори:  Павел Фердінанд, Бураковський Ігор, Єрьоменко Ігор
    Сфери досліджень:  Міжнародна економіка, Політика
Powered by

Activemedia
© 2020
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01054 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kyiv.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua