Друк

Анонс

Вхід на сайт


Консультативні роботи

  • 02.04.2017

    Податок на прибуток підприємств чи податок на виведений капітал: аналіз та рекомендації

    (Код:PS_01_2017)

    Резюме: 

    В Україні зараз діє система оподаткування прибутку підприємств, яка, в цілому, відповідає міжнародним стандартам. Водночас сьогодні точаться дискусії щодо заміни традиційного податку на прибуток підприємств (ППП) податком на виведений капітал (ПВК) за прикладом Естонії у 2000 році.

    У чинній системі ППП база оподаткування складається із скоригованого фінансового прибутку компаній, що оподатковується за ставкою 18%, з подальшою сплатою податку на доходи фізичних осіб на рівні 5% та військового збору у 1,5% при виплаті дивідендів приватним особам. Цей податок навряд чи має особливо негативний вплив на інвестиції, оскільки база оподаткування та ставка податку є в межах міжнародної практики. Однак оподаткування нерозподіленого прибутку може знизити доступний для фінансування інвестицій капітал. Надходження від ППП у 2016 році становили лише 7,7% доходів Зведеного бюджету або 2,5% ВВП, що є низьким показником порівняно з іншими країнами. Низький рівень надходжень від цього податку пов’язаний із суттєвими збитками, накопиченими платниками податків за попередні роки, інструментами правового ухилення від сплати податків, як-то заборгованість, номінована в іноземній валюті, трансфертне ціноутворення та інші схеми оптимізації, а також великими проблемами із забезпеченням виконання законодавства зі сплати ППП, які пов’язані із широким маніпулюванням фінансовою звітністю компаніями та недостатньою інституційною спроможністю Державної фіскальної служби України. Справді, тягар з дотримання законодавства в чинній системі є порівняно високим через потребу вести надмірну документацію та перевірки, які зосереджені на формальних питаннях радше, ніж на фінансовому обліку компаній.

    Запропонована система ПВК передбачає зміну бази оподаткування на транзакції, що включають виплату дивідендів та інші форми «виведення капіталу» з податкової системи. Відповідно до неофіційного проекту закону про ПВК1 такі транзакції буде оподатковано за ставками 15% для дивідендів та 20% для інших форм виведення капіталу, як-то завищення трансфертних цін або індексація процентних ставок за кредитами від пов’язаних осіб, що часто є ефективними формами ухилення від сплати податку. Ця система суттєво відрізняється від чинної системи ППП, оскільки база оподаткування складається з транзакцій з неплатниками ПВК, та не використовує набагато більш комплексну базу оподаткування, яку розраховують на основі фінансової звітності. Більшість концепцій боротьби із ухиленням від сплати податків, як- то трансфертне ціноутворення, існуватимуть і в новій системі, але їх застосування буде ґрунтуватись на основі транзакцій, а не на основі коригування фінансового результату, як в чинній системі.

    Економічний вплив запровадження ПВК на інвестиції та економічне зростання буде, найвірогідніше, обмеженим. Так, поточна система оподаткування прибутку підприємств не створює багато податкових надходжень та, отже, має дуже невеликий негативний вплив на інвестиції. Крім того, нещодавно в чинній системі ППП було запроваджено норми щодо прискореної амортизації інвестицій в обладнання. Разом з тим, фіскальний вплив запровадження ПВК, найвірогідніше, буде негативним в короткостроковому періоді через відкладання часу сплати податку, що вимагає розробки комплексної стратегії щодо фінансування цієї реформи, якщо вона буде проводитись. Однак в довгостроковому періоді система ПВК може генерувати такі ж бюджетні доходи, як і ППП, а через менші видатки на дотримання законодавства сприятиме суттєвому зниженню адміністративного навантаження як для компаній, так і для податкових органів.

    Запровадження системи ПВК може призвести до загального систематичного вдосконалення в довгостроковій перспективі, але поліпшення навряд чи буде радикальним. Критичним моментом є необхідність повної компенсації негативного короткострокового впливу на бюджетні надходження, покликаного уникнути негативні наслідки в короткостроковому періоді. Реформа податкової системи зовсім не скасовує потребу у запровадженні важливішого повноцінного перезавантаження податкового адміністрування, особливо щодо інституційної спроможності та стійкості Державної фіскальної служби.

    Автори:  Оттен Томас, Бетлій Олександра, Заха Девід, Джуччі Рікардо
Powered by

Activemedia
© 2020
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01054 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kyiv.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua