В проекті указу піднімається багато дуже важливих питань, пов'язаних з розвитком ринків сільськогосподарської продукції в Україні та чинниками, що заважають розвитку цих ринків останніми роками. Розвиток товарних бірж сільськогосподарської продукції, а також оптових та роздрібних ринкових структур для торгівлі харчовими продуктами, модернізація ринкових інформаційних систем та мереж статистичної звітності, а також поліпшення освіти у сфері економіки сільського господарства та маркетингу - усі ці питання є ключовими пріоритетними завданнями. Те, що в указі поставлено ці питання, само по собі є надзвичайно позитивним зрушенням.
В проекті указу визначено багато важливих заходів, що потребують подальшої конкретизації та якнайшвидшої реалізації. Надзвичайно важливе значення мають положення статті 3, в яких обумовлено, що держава займатиметься закупками сільськогосподарської продукції лише на конкурентних засадах, а це вимагає невтручання в діяльність комерційних структур та заборони обмежень на переміщення сільськогосподарської продукції. Останніми місяцями Група німецьких консультантів неодноразово наголошувала на тому, що жнива, які зараз наближаються, стануть чимось на зразок лакмусового папірця. Якщо, незважаючи на обіцянки цього не робити, державні структури на центральному й регіональному рівнях продовжуватимуть цієї осені втручатися в питання збуту урожаю зерна, то тоді довіра до сільськогосподарської політики України, якій вже й так завдано багато шкоди, зазнає суворого й, можливо, останнього нищівного удару в очах національних та зарубіжних учасників комерційної діяльності. З іншого боку, якщо наступний урожай можна буде вільно збувати без будь-якого державного втручання, то учасники комерційної діяльності матимуть конкретні докази того, що у сільськогосподарській політиці України відбуваються серйозні зміни. В результаті цього збільшаться масштаби комерційної діяльності і таким чином поліпшиться база для осінніх та весняно-польових робіт в 2000-му та в 2001-му роках. Ось чому такі положення проекту указу мають суворо й неухильно запроваджуватися на практиці.
