Це спільний продукт Німецької консультативної групи з питань економічних реформ в Україні та ІЕД, метою якого є надання рекомендацій щодо економічної політики для українських політиків. Рекомендації розробляються на основі детального аналізу ситуації в Україні, сучасної економічної теорії та найкращих міжнародних прикладів. Роботи доступні для політиків та – через певний час – для громадськості.
Архіви:
Мета цієї аналітичної записки: проаналізувати, що можна зробити для підвищення енергоефективності підприємств теплокомуненерго
Міжнародний досвід свідчить про важливість регулювання цін на лікарські засоби передусім через нагальну необхідність забезпечити доступність ліків для населення. Разом з тим, не існує єдиного підходу до такого регулювання. Водночас можна визначити основні підходи до регулювання, як-то визначення фіксованих або базових цін, регулювання прибутку. Крім того, ряд країн запроваджує ціноутворення на основі ефективності лікарських засобів. Часто країни використовують більше, ніж один метод регулювання.
Створена в 1990‐х роках модель оптового ринку електроенергії України дозволила поліпшити роботу галузі і вирішити проблему неплатежів та бартеризації розрахунків. Модель базується на тому, що генеруючі компанії виробляють електроенергію і продають її ДП «Енергоринок», яке надалі продає її розподільчим компаніям (обленерго і незалежним постачальникам). Далі обленерго та незалежні постачальники розподіляють електроенергію між роздрібними та великими промисловими споживачами.
Структурні реформи, проведені в Україні в другій половині 90-х років (створення Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ), відокремлення виробництва, передачі, розподілу та постачання електроенергії ), дозволили збудувати оптовий ринок електроенергії (ОРЕ) за моделлю «єдиного пулу», що сприяло поліпшенню роботи галузі і вирішенню проблеми неплатежів та бартеризації розрахунків.
Поточна модель оптового ринку електроенергії (модель «єдиного пулу» або «єдиного покупця») комплексна і неефективна. Упродовж багатьох років тарифи на електроенергію для населення були значно меншими, ніж тарифи для промисловості і навіть собівартість виробництва та постачання електроенергії. Водночас зростає кількість і обсяги пільг, які надаються окремим групам споживачів, що збільшує перехресне субсидування у галузі, оскільки пільги фінансуються за його рахунок. Рівень дотацій в структурі оптової ринкової ціни значний і є одним з головних чинників її зростання, що спричиняє збільшення роздрібного тарифу для промислових споживачів.
Поточна модель оптового ринку електроенергії (модель «єдиного пулу» або «єдиного покупця») комплексна і неефективна. Упродовж багатьох років тарифи на електроенергію для населення були значно меншими, ніж тарифи для промисловості і навіть собівартість виробництва та постачання електроенергії. Водночас зростає кількість і обсяги пільг, які надаються окремим групам споживачів, що збільшує перехресне субсидування у галузі, оскільки пільги фінансуються за його рахунок. Рівень дотацій в структурі оптової ринкової ціни значний і є одним з головних чинників її зростання, що спричиняє збільшення роздрібного тарифу для промислових споживачів.
З грудня 2007 року Україна веде переговори про приєднання до Угоди про Спільний авіаційний простір. Спільний авіаційний простір (САП) – це об’єднання 36 країн (країни ЄС, Норвегія, Ісландія, Ліхтенштейн, Швейцарія, 6 країн Західних Балкан та Марокко), які надають взаємний вільний доступ на ринки авіаційної галузі. Якщо Україна приєднається до цієї угоди, то країни-члени САП зможуть без перешкод літати як до України, так і всередині неї, тобто на внутрішніх маршрутах. Так само і українські перевізники отримають доступ до прибуткових маршрутів в напрямку і всередині ЄС.
Пасажири від підписання Україною Угоди про Спільний авіаційний простір виграють найбільше. Угода означає забезпечення європейських стандартів безпеки польотів, рівня обслуговування пасажирів, збільшення кількості рейсів і маршрутів, а також розширення цінового діапазону послуг авіаперевезень.