Низький попит та несприятлива політична ситуація – це найголовніші перешкоди для розвитку промислових підприємств в Україні станом на початок 2015 року. Про це свідчать результати квартального ділового опитування за підсумками IV-го кварталу 2014 року Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, що були викладені у спеціальному звіті «Діловий клімат та реформи – очікування українського бізнесу у 2015 році».
В лютому суттєво поліпшилось виконання показників Зведеного бюджету. Передусім такому стрибку податкових надходжень Міністерство фінансів завдячує девальвації гривні, законодавчим змінам, а також певному успіху Державної фіскальної служби із мінімізації зловживань в податковій сфері.
За останні дні на валютному ринку курс стабілізувався на міжбанківському ринку на рівні 21,50, а "сірий" курс (наприклад за картковими операціями банків) – на рівні 25-26 грн. Однак споживчі ціни в Україні далі зростали - за мірою зростання витрат на різних етапах виробництва і постачання, та у відповідь на те, що офіційно називається "інфляційні очікування": всі підняли ціни, то й ми теж.
Малі та середні підприємства України мало представлені на європейському ринку та не очікують суттєвих переваг від створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Разом з цим, вони відносно менше побоюються можливих негативних наслідків, пов'язаних із лібералізацією торгівлі з ЄС. Зокрема, малий та середній бізнес менше, ніж великий, ризикує постраждати від санкцій з боку Росії та від можливого скасування режиму вільної торгівлі між Україною та Російською Федерацією.
Незважаючи на різні цифри, які існують в інформаційному просторі, постараємося пояснити скільки коштів отримає Україна.
2014 рік був найскладнішим роком для української економіки у 21 ст. Україна стикнулась із економічною кризою та військовим конфліктом на Сході, а Росія анексувала Крим. Реальний ВВП за оцінкою скоротився на близько 7% у 2014 році через падіння внутрішнього попиту та слабкий зовнішній попит. Висока економічна та політична невизначеність призвели до низьких внутрішніх та зовнішніх інвестицій. Приватний сектор не зміг рефінансувати борги, що призвело до дефіциту фінансового рахунку. Уряд стикнувся із великим розривом ліквідності, оскільки допомогу від МВФ, ЄС та інших офіційних донорів було передусім спрямовано на рефінансування боргу, включно із виплатами боргу Газпрому. В результаті фіскальні видатки було суттєво недофінансовано. Водночас влада (протягом року Україна отримала нового Президента, уряд та парламент) була повільною у впровадженні реформ у 2014 році. Все ж Угода про асоціацію з ЄС частково набула чинності у листопаді 2014 році, що визначило зобов’язання України щодо проведення реформ.
Більшість українських промислових підприємств підтримують європейський напрямок економічної інтеграції. Про це свідчать результати опитування, проведеного Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій. Порівняно із 2013 роком частка підприємств, що орієнтуються на економічну інтеграцію з Росією та іншими країнами СНД, скоротилася майже втричі. Водночас, деякі виробники остерігаються санкцій з боку Росії у випадку активізації торговельних відносин з ЄС.