Публікуємо колонку експертки ІЕД Ірини Коссе на KyivPost про зростання вартості страхування від війни та як це можу загрожувати українському експорту.
Світ має діяти рішуче, щоб захистити не лише економічні інтереси України, а й глобальну продовольчу безпеку та принцип вільної морської торгівлі.
Кілька місяців тому Росія почала системну кампанію ударів по портових об'єктах України. За словами міністра розвитку громад і територій України Олексія Кулеби, ця стратегія, спрямована на підрив експортних можливостей України, вже призвела до пошкодження майже 300 портових об’єктів, 177 транспортних засобів і 22 цивільних суден.
Російські атаки на портову інфраструктуру України є не тимчасовими, це стратегія, спрямована на припинення функціонування українського морського коридору. Як зазначають морські аналітики, ці цілеспрямовані удари по Одеському та прилеглим портам покликані системно демонтувати експортні можливості України. Ці напади відбуваються на додаток до того, що Росія продовжує знищувати зерносховища та портову інфраструктуру в Україні, а також викрадати українське зерно з окупованих територій.
Інститут вивчення війни (ISW) нещодавно оцінив, що російські удари по цивільних суднах та іншій інфраструктурі зернових коридорів «майже напевно мають на меті підірвати впевненість Заходу в здатності України підтримувати та захищати коридор, впливати на поточні дискусії Заходу щодо довгострокової підтримки для України та перешкоджають здатності України вижити економічно під час війни».
Примітно, що російські атаки, здається, спрямовані саме на кораблі, що належать компаніям ЄС, причому непропорційно велика кількість цих суден була пошкоджена. З шести нещодавно уражених суден більшість належали власникам із ЄС, таким як компанії з Греції, Латвії та Португалії. Ця картина свідчить про свідому спробу Росії завдати шкоди європейським інтересам.
Ставки страхування стрімко зростають, тарифи на вантажні перевезення демонструють стійкість
Ринок відреагував на це зростання ризиків значним підвищенням страхових ставок. Лише за тиждень вартість страхування суден, які прямують українським морським коридором у Чорному морі, зросла до 1% від вартості судна проти 0,75% раніше. «Для корабля вартістю 50 мільйонів доларів це буде збільшення на 125 000 доларів за рейс», — пояснює Bloomberg. Проте «судна часто можуть отримувати нижчі ціни, ніж ринкові, завдяки знижкам за відсутність претензій».
Олександр Ветюков, фінансовий директор Atria Insurance Broker, наводить конкретні цифри: «Якщо вартість кукурудзи на основі вартості, страхування та фрахту (CIF) становить 245 доларів за тонну, то страхування від військових ризиків коштуватиме приблизно 1,2 долара за тонну. Для судна з вантажем 6000 тонн загальна вартість страхування становитиме близько 7350 доларів США».
Цікаво, що вплив на ставки фрахту був менш драматичним, ніж передбачалося спочатку.
Після російської атаки на портову інфраструктуру 8 жовтня багато хто очікував різкого підвищення фрахтових ставок. Однак ринок відреагував не так різко, як в Ізмаїлі в 2023 році, коли ставки зросли на 50%. Ставки на вантажні перевезення на різних маршрутах зросли, при цьому каботери, що прямують до Італії та Іспанії, подорожчали в середньому на 2 долари за тонну. Подібне зростання спостерігалося для вантажів із портів Дунаю до Туреччини. Ця скромна відповідь свідчить про те, що вантажовідправники та страховики вже врахували певний рівень ризику, працюючи в регіоні.
Костянтин Соболь, фрахтовий брокер і судновласник, повідомляє, що після нещодавніх атак значних стрибків фрахтових ставок не відбулося. Він пояснює: «Порівняно з липнем-серпнем ставки на вантажні перевезення незначно зросли, але це в основному пов’язано зі збільшенням попиту на вантажі кукурудзи та сої, а не з нападами».
Проте український ринок морських перевезень залишається ризикованим, судновласники, які заходять у глибоководні порти України, отримують додаткову премію за ризики.
Судна сегмента 50 тис. тонн і більше можуть отримати “бонус” від $150 до 300 тис. за партію. Наприклад, судно типу «Супрамакс» отримує $10-11 тис. на добу, але при вході в Україну ця ставка зростає до $16-17 тис.
При доставці вантажу в Індонезію або Китай ціна може досягати $300 тис., з можливими коливаннями в залежності від обставин. У більш стабільні періоди основною премією було страхове відшкодування, коли власники «супрамаксів» отримували до $100 тис. премій порівняно з безризиковими маршрутами.
Як реагує уряд України та світові компанії
У відповідь на ці виклики український уряд вживає заходів, щоб заспокоїти страховиків і судновласників. За словами заступника міністра, об’єкти критичної інфраструктури захищені інженерними спорудами. Це підхідні канали, причали, трансформаторні підстанції, будівлі та дизель-генераторні установки.
За рекомендацією Генерального штабу Збройних Сил України портові споруди Чорного моря обладнані боновими загородженнями. Крім того, для захисту енергетичної інфраструктури портів використовуються габіони та залізобетонні блоки, які не дозволяють повітряним і морським безпілотникам противника досягти цілей. Ці заходи демонструють відданість України підтримці безпеки та працездатності своїх портових засобів, попри поточні загрози.
В Україні запроваджено та продовжує діяти гарантійний механізм, який передбачає гарантії відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, зокрема операторам та/або власникам суден і суден внутрішнього плавання під час їх перебування в територіальному морі країни. При цьому станом на сьогодні виплати за механізмом не проведені.
Судноплавні компанії, такі як Maersk, пристосувалися до цих викликів, запустивши нові послуги, такі як щотижневий фідерний маршрут між єгипетським Порт-Саїдом і українським Чорноморськом, який має на меті зменшити ризики та забезпечити більш надійні транспортні маршрути для українського експорту. Ця послуга пропонує коротший час транзиту порівняно з традиційними маршрутами через румунську Констанцу, але головна проблема безпеки та страхування залишається значною перешкодою для більш широкого використання.
Відмінності між двома маршрутами, показані на Google Maps, автор Ірина Коссе.
Тим не менш, збільшення витрат на страхування та постійна загроза атак все ще чинять тиск на судноплавну галузь. Дефіцит доступного тоннажу в Чорноморсько-Середземноморському регіоні породив гострий дефіцит суден, особливо для спотових замовлень на тлі активного українського експорту. Обсяги експорту сільськогосподарської продукції українським морським коридором у серпні, вересні та першій декаді жовтня залишаються стабільними. Лише за першу декаду жовтня обсяг експорту «морським коридором» сягнув 2,1 млн тонн, з них 1,5 млн тонн — зерна. Для порівняння: за весь жовтень 2023 року через чорноморські порти було експортовано 1,9 млн тонн, з яких 1,4 млн тонн – зерна.
Ця нестача суден у поєднанні з підвищеними ризиками поступово підвищує витрати на різних маршрутах. В очікуванні подальшого зростання ринку судновласники утримуються від швидкого укладення контрактів, що змушує фрахтувальників підвищувати ставки для забезпечення необхідного тоннажу.
Чому удари Росії завдають шкоди українському бізнесу
Українські фермери, які покладаються на експорт для отримання значної частини своїх доходів, стикаються з різким падінням прибутковості. Стрімке зростання вартості транспортування зерна та інших сільськогосподарських товарів у поєднанні з невпевненістю щодо можливості безпечного транспортування поставило під загрозу майбутнє багатьох сільськогосподарських підприємств.
Українська металургійна промисловість також відчуває тиск. Підвищені витрати на доставку металопродукції на міжнародні ринки та пов’язані з цим ризики зменшили норму прибутку, загрожуючи життєздатності цього ключового сектора.
У відповідь українським експортерам можливо доведеться використовувати альтернативні маршрути, такі як наземне транспортування до європейських портів, або звернутися за державною підтримкою у вигляді експортних субсидій чи податкових пільг, щоб компенсувати збільшення витрат на доставку. Крім того, інвестиції в системи безпеки портів і протиповітряної оборони можуть допомогти зменшити ризики та потенційно призвести до зниження страхових премій у довгостроковій перспективі.
Павло Мартишев, експерт з продовольчих ринків Київської школи економіки, вказує на тривожну тенденцію: «Останні атаки можуть вплинути на конкурентоспроможність України, зробивши російський експорт більш прибутковим і сприяючи її військовій машині». Дійсно, у 2023-2024 маркетинговому році Росія встановила новий рекорд з експорту пшениці, поставивши понад 55,4 млн тонн і збільшивши поставки в ряд країн Азії.
Росія націлилася на судно Продовольчої програми ООН, але світ усе ще може захистити вразливі ринки
Нещодавній напад на українське судно, яке перевозило соняшникову олію до Палестини за програмою ООН, підкреслює нагальну потребу в діях. Цей інцидент не тільки підкреслює нехтування Росією міжнародним правом, але й викриває явну бездіяльність ООН перед обличчям загроз її власним гуманітарним зусиллям.
Україні потрібні міжнародні гарантії та підтримка, щоб судноплавні шляхи залишалися відкритими, а страхування військових ризиків стало більш доступним для судновласників. Без такого втручання здатність України експортувати свою сільськогосподарську та металургійну продукцію й надалі буде сильно обмеженою, що впливатиме на світові ринки, залежні від цих поставок.
ООН могла б зіграти вирішальну роль у зменшенні цих ризиків, сприяючи створенню захищених морських коридорів, ведучи переговори щодо посилення гарантій безпеки або навіть розглядаючи можливість розгортання багатонаціонального військово-морського ескорту для комерційних суден. Такі заходи можуть допомогти стабілізувати страхові ставки та стимулювати більше судноплавних компаній продовжувати роботу в регіоні.
Крім того, міжнародне співтовариство могло б співпрацювати для розробки більш комплексних схем страхування або фінансових інструментів, які б знизили премії за військовий ризик для суден, що працюють у зонах конфлікту. Такі заходи допоможуть стабілізувати вартість вантажних перевезень і забезпечать постійний потік українських товарів на світові ринки, тим більше, що Україна залишається ключовим постачальником сільськогосподарської продукції для багатьох країн.
Україна офіційно звернулася до Міжнародної морської організації із закликом негайно направити міжнародну моніторингову місію в порти Одеси на тлі посилення російського терору.
ЄС закликав усі країни світу засудити російські атаки на свободу судноплавства та глобальну продовольчу безпеку, звернутися до Росії та чинити на неї тиск.
Оскільки російська стратегія націлювання на портову інфраструктуру продовжує впливати на експортні можливості України, реакція міжнародної спільноти в найближчі тижні та місяці матиме вирішальне значення. Без втручання здатність України експортувати свою сільськогосподарську та металургійну продукцію буде й надалі суворо обмежена, що впливатиме на світові ринки, залежні від цих поставок.
Світ має діяти рішуче, щоб захистити не лише економічні інтереси України, але й глобальну продовольчу безпеку та принцип вільної морської торгівлі. Зацікавлені сторони на всіх рівнях – від міжнародних організацій і національних урядів до суб’єктів приватного сектору – повинні співпрацювати, щоб знайти інноваційні рішення цієї гострої проблеми.
Англійська верся
