Керівник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, професор Києво-Могилянської академії Ігор Бураковський прокоментував можливі санкції проти російського алюмінію для видання УНІАН.
"ЄС розділений на два табори щодо санкцій проти російського алюмінію. Це споживачі і виробники, - пояснює Ігор Бураковський. – Асоціація споживачів алюмінію є досить потужною структурою на рівні всього Євросоюзу. Вони лобіювали включення цього металу до списку "критичних сировинних товарів" ЄС і виступали проти будь-яких обмежень щодо алюмінію з РФ".
За словами експерта, близько 10% європейського ринку алюмінію все ще займає Росія, що багато, з огляду на зниження виробництва у самому Євросоюзі і збільшення конкуренції між виробниками у світі.
"Втрата цих обсягів призведе якщо й не до дефіциту, то до збільшення попиту і цін на алюміній точно. Алюміній - це метал, що має дуже широке вживання, - продовжує пан Бураковський. – А головне, що він є в тих товарах, які є основою експорту з ЄС. Саме тому він такий важливий для європейців. Бо якщо дорожчатиме сировина для їх продукції, то дорожчатимуть й самі європейські товари. І тоді вони почнуть програвати конкуренцію товарам з Азії. В першу чергу – з Китаю".
Дешевий алюміній та сировина загалом є "сильною стороною російського експорту", погоджується Ігор Бураковський. Через це цілі індустрії у Європі вибудовані саме з "прицілом" на російську сировину, а переорієнтація на інших постачальників зробить бізнес вразливим перед тим же китайським імпортом.
"Для підприємств-споживачів відмова від російського алюмінію вимагатиме перепрофілювання логістики й великих інвестицій, які ще потрібно знайти", - каже професор.
Компанії, що лобіюють санкції проти РФ, роблять це не через любов до України, а через власну вигоду.
"Наприклад, Rio Tinto, Alcoa, Novelis та інші індустріальні гіганти виступають в підтримку санкцій, бо вони самі є виробниками і хочуть позбутися конкуренції "РУСАЛу". Але ці міжнародні компанії дуже важко асоціювати з якоюсь однією країною", - каже Ігор Бураковський.
Вони позиціонують санкції проти РФ саме як "захист національного виробника", що теж є елементом передвиборчої кампанії (так, у Європарламенті в цьому році теж вибори) і є дуже гострим питанням для ЄС.
"Це сприятиме відновленню власного європейського виробництва. Але ситуація для ЄС, в цілому, неоднозначна. З одного боку, з політичних міркувань (є консенсус щодо підтримки України) та заради підтримки власного виробника (а це інвестиції, податки, робочі місця), санкції проти російського алюмінію потрібні. Але з іншого боку, теж є економічні інтереси, які потрібно враховувати, бо це теж податки та робочі місця", – каже пан Бураковський.
На думку Ігоря Бураковського, від алюмінію залежить дуже багато.
"Це, власне, основний матеріал для будь-яких конструкцій у будівництві, у виробництві сучасних побутових приладів, у авіабудуванні тощо. Алюміній вважається настільки важливим для економіки ЄС, що він увійшов у згаданий раніше список "критичних сировинних товарів". Цей перелік був прийнятий щоб забезпечити економічну стійкість і безпеку ЄС", - каже науковець.
Від нього залежить й курс на "зелену економіку", який є цільовим для євробюрократії.
"Більше того, алюміній розглядається як сировина, яка у суто технічному плані робить можливим перехід до стійкої "зеленої" економіки. Це створює залежність Європи від РФ", - продовжує пан Бураковський.
"Українські представники приймають участь у платформах, де йде обговорення виробництва та регулювання "критичних сировинних товарів" у ЄС. Україна намагається бути частиною Європейського союзу. В разі блокування російського алюмінію, Україна може стати одним з бенефиціарів переорієнтації на внутрішнє європейське виробництво, адже в нас вже є власне виробництво й відповідні поклади, які лише потребують інвестицій", - вважає Ігор Бураковський.
Втім, він додає, що це питання більш далекої перспективи.
"Зрозуміло, що війна ці процеси ускладнює, але ми зберігаємо великий потенціал. Тому інтеграція українських виробників у європейські виробничі ланцюжки - це скоріше на перспективу після завершення бойових дій. Зараз в нас все підпорядковується одній цілі – перемога на фронті, - продовжує він. – Тому ми сьогодні є імпортером, а не експортером алюмінію. І говорити можемо лише про перспективу відбудови галузей, а не про сьогодення. Поки що статистика виробництва певних матеріалів з міркувань безпеки недоступна".
Статтю УНІАН «Фольга як економічна "ядерна зброя": чому ЄС так бентежать санкції проти російського алюмінію» читайте за посиланням https://www.unian.ua/economics/finance/antirosiyski-sankciji-chomu-yes-tak-bentezhat-sankciji-proti-rosiyskogo-alyuminiyu-12546117.html
