Друк

Коментарі експертів

  • Ігор Бураковський: Як Україна виконує угоду про асоціацію з ЄС?

    05.03.2020

    3 березня 2020 року Офіс віцепрем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції презентував «Звіт про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом за 2019 рік». Я виступав на сесії, присвяченій питанням торгівлі та митниці. Зазначу одразу: попри великий досвід публічних виступів, цього разу я якось хвилювався, та й час був обмежений. До того ж і колеги, і журналісти задали кілька питань по темі. Тому вирішив гарненько викласти свої тези для подальшої дискусії.

    1. Щодо торгівлі з ЄС.
    Давайте для початку визначимось: Україна не торгує з ЄС. Торгують конкретні компанії, а держава лише створює для цього відповідні умови. Тому давайте одразу відмовимось від заяв типу «Україна повинна продати …», «України повинна зайняти нішу …» тощо. Щодо торгівлі та митниці, то тут є два моменти: по-перше, митниця - це правила та процедури переміщення товарів через кордон, по-друге, це визнані ЄС технічні регламенти та вимоги, які розробляються за активної участі бізнесу. Тому багато що залежить від спроможності бізнесу до самоорганізації та конкретної роботи в цій сфері.

    2. Щодо реформи митниці.
    В цілому я глибоко переконаний, що сьогодні ми маємо безпрецедентну в історії України спробу зробити нормальну європейську митну службу. І митниця, і податкова традиційно займали особливе місце в Україні, адже тут генерувались колосальні грошові потоки. А тому в політичних торгах (хто кого куди призначить) ці служби котувались дуже високо. Саме митниця та податкова були і є тими точками, де перетинаються різні економічні інтереси тисяч учасників зовнішньоекономічної діяльності – громадян та компаній. Тому для мене реформа митниці- це, перш за все, її – ДМС - свого роду «деполітизація» та перетворення на нормальну технічну інституцію. А для цього митницю слід захистити від різного роду політичних впливів і забезпечити її політичну незалежність по моделі НБУ. Скажу так – митниця потребує свого роду «політичного даху» для захисту від різного роду політичних впливів, намагань підім’яти митницю під себе та забезпечення спадковості її реформування.
    Очевидно, що суто в технічному плані одним з найважливіших напрямків розбудови нової митниці європейського типу є запровадження повноцінного ризик-орієнтованого підходу. Цю проблему сьогодні також вирішує і ЄС шляхом покращення якості баз даних, ефективного обміну інформацією, створення системи ефективного контролю та мінімізації ризиків, інституційної розбудови системи митних органів, покращення співпраці з експортерами та імпортерами, удосконалення взаємодії з різними владними структурами, активної співпраці з митних питань на міжнародному рівні. Тому тут ми реалізуємо одну й саму ідеологію змін.

    3. Щодо «правильної» оцінки єврозмін та реформування митниці.
    Я бачу дві такі оцінки. Перша оцінка – це оцінка ДМСУ як інституції. Основа методики оцінювання - функції митниці ЄС, тобто : захист фінансових інтересів країни, захист Співтовариства (а у нашому випадку України) від недобросовісної та незаконної торгівлі та підтримка законної підприємницької діяльності; забезпечення національної безпеки, безпеки споживачів та захисту навколишнього середовища у співпраці з іншим органами; забезпечення адекватного балансу між митним контролем та спрощенням правил та процедур законної торгівлі. Це, фактично, готова методика оцінювання.
    Другий спосіб – це опитування учасників ЗЕД. Такий проект за підтримки ЄС вже багато років реалізує наш Інститут, і починаючи з 2020 року ми будемо робити таку оцінку в партнерстві з ДМСУ у проекті За чесну та прозору митницю. Головне, щоб ці вправи стали складовою частиною роботи ДМСУ та проводились регулярно, інакше все це не має жодного практичного сенсу.

    4. Щодо перегляду Угоди про асоціацію.
    Політичну частину Угоди про Асоціацію пропоную просто не чіпати. Крапка. Натомість я би подивився на статті Угоди про співпрацю в окремих галузях, де є класні фрази типу «сторони співпрацюють …», «сторони мають намір …» але механізми такої співпраці, наскільки мені відомо, поки не розписані. Тут є над чим попрацювати. Це по-перше. Імпортні квоти ЄС на українські товари – це серйозне питання з розряду вічних. Це по-друге. ЄС – це організм, який динамічно розвивається. Тому треба уточнити, що саме та як ми адаптуємо, адже нормативна база ЄС з часу укладання Угоди змінились. І це по-третє.
    І ще одне (це не моя думка). Попри всі дискусії щодо перегляду Угоди, треба, щоб майбутня угода про вільну торгівлю з Туреччиною, і «післябрекзитова» Угода з Великою Британією, і інші аналогічні домовленості були не гірші, ніж економічна частина Угоди з ЄС.

    5. Щодо майбутньої співпраці України з ЄС.
    Нещодавно ЄС прийняв так звану «Зелену Угоду» - нову стратегію економічного зростання як відповідь на глобальні виклики, з якими сьогодні стикається ЄС. Я поділяю думку тих експертів, що Європейська зелена угода має більш амбітну мету – фактично перезапустити європейський проект. Україна вже заявила про підтримку стратегії та зацікавленість приєднатись до її реалізації.
    Але для того, щоб бути серйозними партнерами ЄС, давайте проаналізуємо, що нам треба зробити, щоб приєднатись до відповідних політик Зеленої угоди («чиста енергія», «екологічно безпечна промисловість», «будівництво та ремонт», «екологічно стійка мобільність», «біорізноманіття», «від ферми до виделки», «усунення забруднення навколишнього середовища»). А тоді ми зрозуміємо, як це вплине на нашу торгівлю з ЄС. А те, що реалізація Зеленої угоди вплине, то це поза всяким сумнівом.

    6. Щодо Звіту за 2019 рік (і не тільки).
    Я прихильник того, щоб оприлюднення чи презентація звіту (кому як подобається) ставало початком якогось важливого політичного процесу. Наприклад, оприлюднили звіт – почали робити (коригувати) новий план євроінтеграційних дій. Оприлюднили звіт – провели Парламентські слухання і пішли далі «робити» євроінтеграцію, оприлюднили звіт - і внесли пакет євроінтеграційних законів. Тоді сам звіт набуває абсолютно іншої політичної ваги. Ну десь так. Може й звучить наївно, але сам по собі звіт не має тієї політичної ваги, яку він повинен мати.

    7. Щодо аналітичного забезпечення євроінтеграції.
    І тут (вибачте, колеги) є велика провина експертної спільноти. Багато робиться для просування євроінтеграційних ідей в суспільстві, адвокації відповідних реформ та роботи з медіа, громадського моніторингу. Водночас, ми не можемо надати Уряду і суспільству достатньої кількості якісних оцінок вартості тих чи інших рішень, наслідків для України процесів, які розгортаються в ЄС тощо. І це факт, який ми, якщо ми справжні експерти, а не коментатори, повинні чесно визнати.

Поділитися:
Powered by

Activemedia
© 2010
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01030 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kiev.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua