Друк

Анонс

Вхід на сайт


Коментарі експертів

  • 7 тез до проекту Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року

    30.01.2017

    Gov_plan_2020

    24 січня Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман провів обговорення проекту Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року з українськими експертами. 

    Теза 1. Появу такого документу слід тільки вітати
    , оскільки важливість стратегічного планування переоцінити важко. Тому Ефективність його реалізації визначатиметься двома чинниками: по-перше, якістю, тобто адекватністю поставлених проблем та вибору інструментів їх реалізації нинішнім соціально-економічним реаліям та, по-друге, наявністю політичної волі щодо реалізації поставлених завдань.

    Теза 2. Уряд повинен уточнити політико-правовий статус даного документу та унормувати своїм рішенням інституційний механізм взаємодії посадових осіб, які безпосередньо несуть відповідальність за розробку та реалізації відповідних заходів. Прописана в Проекті структура потребує нормативного «закріплення».

    Теза 3. В Плані практично відсутня система моніторингу та оцінки отриманих результатів. Помітна маніакальна орієнтація на покращення позицій України в рейтингу Doing Business в силу особливостей методики розрахунку цього рейтингу.
    По-перше, різні складові ділового клімату більш точно вимірюються іншими індексами типу Global Enabling Trade Index, World Bank Trading Across Borders Indicator, Logistics Performance Index тощо. По-друге, Doing Business не показує, наскільки спрацювали реформи саме на національному рівні. Тому слід активно створювати національні інструменти оцінки змін типу Щорічної оцінки ділового клімату, яку здійснює Програма USAID ЛЕВ. 

    Теза 4. Є проблеми з економічною частиною документу. У цій частині найменш проробленим є Розділ 7. Розширення та переорієнтація зовнішньоекономічних зв’язків України. По-перше, сама постановка питання некоректна: задача полягає у посиленні позицій українських виробників на традиційних ринках плюс географічній та товарній диверсифікація експорту. По-друге, в розділі нічого не сказано про торгівлю послугами, інтеграцію в глобальні ланцюги вартості, інтернаціоналізацію МСП, політику спрощення процедур торгівлі (trade facilitation) тощо. По-третє, незрозуміло, як цей розділ пов'язаний з іншими частинами плану. Тому його потрібно просто переписати.

    Теза 5. Формулювання багатьох цілей політики, м’яко кажучи, сумнівне. Неясно, що таке перехід від «сировинної імпортозалежної до високотехнологічної експортоорієнтованої моделі економіки» (с. 8). Сьогодні імпортна складова експорту в усіх країнах постійно зростає. До того ж багато країн сьогодні розвиваються на основі імпортної сировини. Або на 14 сторінці документу йдеться про те, що Україна збільшить свій експортний потенціал «за рахунок власного видобутку корисних копалин, що мають великий попит на світовому ринку» – тобто Уряд прямо ставить завдання вивозити сировину? Таких прикладів можна назвати декілька.

    Теза 6. Є речі, які потрібно зробити сьогодні. Незрозуміло, чому Створення умов для економічної незалежності йде на шостому місці, а ця проблематика розглядається переважно через призму розвитку промисловості.
    На мою думку, слід додати окремий пункт про перегляд системи штрафів та санкцій, які застосовуються до суб’єктів господарської діяльності. Це те, що конче потрібно саме сьогодні.

    Теза 7. Є кілька моментів «ідеологічного» плану, які треба обов’язково відобразити в документі.
    а) Ці Дії в операційному плані спрямовані на створення умов подолання відставання України від розвинутих країн зокрема в плані скорочення розриву за показником ВВП на душу населення;
    б) Обов’язково додати тезу про чіткий розподіл функцій між Урядом (державою) та бізнесом: Уряд в межах своєї компетенції створює сприятливі умови для здійснення виробничо-комерційної діяльності, а бізнес конкурує на ринку, інвестує гроші в свій розвиток та несе повну економічну відповідальність за результати своєї діяльності. 

     

Поділитися:
Powered by

Activemedia
© 2010
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01030 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kiev.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua