2014 рік був найскладнішим роком для української економіки у 21 ст. Україна стикнулась із економічною кризою та військовим конфліктом на Сході, а Росія анексувала Крим. Реальний ВВП за оцінкою скоротився на близько 7% у 2014 році через падіння внутрішнього попиту та слабкий зовнішній попит. Висока економічна та політична невизначеність призвели до низьких внутрішніх та зовнішніх інвестицій. Приватний сектор не зміг рефінансувати борги, що призвело до дефіциту фінансового рахунку. Уряд стикнувся із великим розривом ліквідності, оскільки допомогу від МВФ, ЄС та інших офіційних донорів було передусім спрямовано на рефінансування боргу, включно із виплатами боргу Газпрому. В результаті фіскальні видатки було суттєво недофінансовано. Водночас влада (протягом року Україна отримала нового Президента, уряд та парламент) була повільною у впровадженні реформ у 2014 році. Все ж Угода про асоціацію з ЄС частково набула чинності у листопаді 2014 році, що визначило зобов’язання України щодо проведення реформ.
Політика
- У 2014 році до влади в Україні прийшли проєвропейські сили. Президент Віктор Янукович втік до Росії у лютому після невдалої спроби силою придушити масові протести, відомі під назвою Євромайдан. Один з лідерів опозиції Олександр Турчинов виконував обов'язки Президента до вступу на цю посаду Петра Порошенка, центристського політика, який переміг на президентських виборах у травні. Протягом року уряд змінювався двічі: після втечі Віктора Януковича, а також після парламентських виборів у жовтні, перемогу на яких здобули проєвропейські партії.
- Україна встала на шлях європейської інтеграції, відкинувши довготривалу політику балансування між Росією та ЄС. У червні Україна остаточно підписала довгоочікувану Угоду про асоціацію з ЄС. Частина Угоди набрала чинності 1 листопада (положення щодо юстиції, свободи та галузевого співробітництва). У квітні ЄС також надав Україні режим автономних торговельних преференцій, який буде діяти до 2016 року, коли за планом наберуть чинності положення щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.
- Росія почала неоголошену війну проти України. У березні Росія анексувала Крим, півострів з населенням 2,4 млн осіб на півдні України. У квітні підтримувані Росією сепаратисти почали заколот на Донбасі, старому промисловому регіоні на Сході України, який пізніше переріс у війну між українськими та російськими військами. В результаті, крім Криму, Україна втратила контроль над частиною Донбасу з довоєнним населенням близько 3,8 млн осіб. Кількість загиблих становить не менше 4,7 тис. На території України було утворено зону довготривалого військового конфлікту.
- Україна відновила співпрацю з МВФ. У квітні МВФ схвалив дворічну програму «стенд-бай» для України у розмірі 11 млрд СПЗ (15,8 млрд дол. США за поточним курсом). Програма має підтримати комплексну програму економічних реформ. У травні та вересні Україна отримала два транші кредиту МВФ на загальну суму 3 млрд СПЗ (4,7 млрд дол. США).
Реальний сектор
- Реальний ВВП за оцінкою знизився на близько 7% у 2014 році. Реальне приватне кінцеве споживання скоротилось через нижчий наявний доход. Водночас фінансові обмеження, відкладені інвестиційні проекти та фіскальний розрив спричинив різке падіння реального нагромадження основного капіталу.
- Сільське господарство знову було одним із небагатьох секторів, що збільшили реальну валову додану вартість. Промислове виробництво знизилось на 10,1% дпр за одинадцять місяців 2014 року через пошкодження та закриття багатьох підприємств на окупованій території на Сході України та торговельні суперечки з Росією.
Енергетика
- В березні Росія розірвала газову угоду, укладену в грудні 2013 року (яка передбачала ціну на газ на рівні 266 доларів за тисячу кубометрів), та денонсувала Харківську угоду, яка гарантувала Україні знижку в 100 дол. США за тисячу кубометрів газу. В жовтні після тривалих перемовин Україна підписала договір з Росією щодо постачання газу з листопада 2014 року по 31 березня 2015 року.
- Уряд України продовжив зусилля по диверсифікації джерел постачання природного газу. У 2014 році реверсні поставки газу здійснювались з Польщі, Угорщини та Словаччини.
- Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг підняла у 2014 році тарифи на газ для всіх типів споживачів з метою зменшення дефіциту Нафтогазу. Зокрема, тарифи для населення зросли в середньому на 63% з травня, а для теплокомуненерго - на 40% з липня. Тарифи на електроенергію для населення зросли в середньому на 12% з липня 2014 року. З 1 липня уряд підняв тарифи на опалення та водопостачання до рівня собівартості та одночасно скасував компенсації з держбюджету підприємствам теплокомуненерго.
- В листопаді-грудні Україна зазнала значного дефіциту електроенергії через нестачу вугілля на ТЕС, низький рівень води на ГЕС та ремонти на АЕС. Щоб покрити цей дефіцит, Україна домовилась про постачання вугілля з ПАР та Росії та імпорт електроенергії з Росії.
Транспорт
- Військові дії на Сході України істотно пошкодили залізничну інфраструктуру та знищили міжнародний аеропорт в місті Донецьк. За оцінками Укрзалізниці, їй буде потрібно 700-800 млн грн на відновлення 1247 об’єктів залізничної інфраструктури (696 об’єктів було вже відновлено).
- В кінці грудня Україна припинила залізничне та автобусне сполучення з Кримським півостровом. Повітряне сполучення з Кримом було зупинене в квітні після анексії півострову Росією.
Сільське господарство
- Сприятливі погодні умови призвели до рекордного врожаю зернобобових (більше ніж 64 млн т) навіть без врожаю на території Криму та зони військового конфлікту на Сході України.
- Автономні торговельні преференції, надані ЄС Україні, та поступова гармонізація законодавства сприяли зростанню сільськогосподарського та продовольчого експорту до ЄС у перші 10 місяців на 16 дпр до 4,2 млрд. дол. США.
- У квітні Верховна Рада схвалила Закон, яким скасувала 113 дозволів та процедур (14 з яких стосуються сільського господарства), щоб покращити бізнес-клімат.
- У липні було схвалено важливий Закон щодо контролю якості харчових продуктів та кормів, що передбачає впровадження європейської моделі системи забезпечення якості та безпеки продуктів харчування на основі HACCP (Hazard Analysis and Critical Control Points - аналіз небезпечних чинників і критичних контрольних точок), створення єдиного державного органу з безпеки харчових продуктів, скасування кількох дозволів і процедур, яких немає в ЄС. У серпні Верховна Рада схвалила законопроект про ідентифікацію та реєстрацію тварин, що є критично важливо для відкриття українській м’ясній продукції доступу до ринку ЄС.
Зовнішній сектор
- Дефіцит рахунку поточних операцій у 2014 році скоротився через різку девальвацію гривні. Водночас баланс фінансового рахунку та рахунку операцій з капіталом став від’ємним через велику політичну та економічну невизначеність, яка не дозволяла приватному сектору рефінансувати свої борги, що призвело до низького притоку ПІІ. Як наслідок, баланс платіжного рахунку було зведено з дефіцитом, який фінансувався позиками від МВФ та міжнародними резервами.
- Дефіцит торгівлі товарами скоротився, оскільки імпорт скоротився більше, ніж експорт. Експорт товарів знизився через військовий конфлікт на Сході України та торговельні суперечки з Росією. Імпортозаміщення і низький споживчий та інвестиційний попит призвели до падіння неенергетичного імпорту. Скорочення промислового виробництва та енергозбереження мали наслідком зниження імпорту енергоносіїв.
Фіскальна політика
- Уряд стикався із високим розривом ліквідності протягом всього 2014 року, оскільки міжнародну допомогу (від МВФ, ЄС та інших офіційних донорів) було передусім використано на обслуговування боргу. Різке погіршення економіки та відповідне велике недоотримання доходів спонукало уряд ухвалити два масштабні секвестри бюджету та всеосяжні заходи з боку доходів. Зокрема, уряд підвищив ставки рентних платежів та акцизів, запровадив військовий збір як частину ПДФО, що сплачують до Державного бюджету, збільшив ставки податку з пасивних доходів фізичних осіб і знову запровадив внесок до Пенсійного фонду на операції з обміну іноземної валюти.
- Доходи Державного бюджету було недовиконано у 2014 році через оптимістичний бюджетний план та більше, ніж очікувалось, падіння економіки. Дефіцит Державного бюджету зріс, але залишився нижчим за плановий через відсутність приватизаційних надходжень. В результаті уряд був змушений знизити фінансування незахищених статей видатків. Капітальні видатки, найвірогідніше, були нижче 50% від плану.
- Уряд швидко ухвалив Закон про Державний бюджет на 2015 рік протягом останніх днів грудня. Закон базується на змінених положеннях Податкового та Бюджетного кодексів.
Приватизація
- Висока політична та економічна невизначеність призвели до невеликих надходжень від приватизації. За одинадцять місяців 2014 року приватизація забезпечила надходження лише у 60 млн грн порівняно із запланованими 60 млрд грн.
Соціальна політика
- Реальний наявний доход знизився у 2014 році через зниження реального доходу з усіх джерел.
- Дефіцит Пенсійного фонду залишився високим внаслідок незначного зростання номінальної заробітної плати і потреби індексувати пенсії.
- Уряд вирішив скасувати всі виплати населенню, що проживає на окупованих територіях, включно із заробітними платами, пенсіями та соціальними виплатами.
Ринок праці
- Війна з Росією та її економічні наслідки сильно вплинули на ринок праці.
- Реальна заробітна плата зменшилася на більше ніж 10% внаслідок фінансових обмежень компаній, фіскальної консолідації та пришвидшення темпів інфляції.
- Рівень безробіття досягнув 9,5% економічно активного населення у віці від 15 до 70 років у третьому кварталі 2014 року, що є найвищим рівнем за останні десять років. Часткова зайнятість також зросла.
Інфляція та обмінний курс
- Споживча інфляція була на рівні 12,1% в середньому за 2014 рік, але вона сягнула 24,9% дпр в грудні. Це відображало знецінення гривні з 8 грн за дол. США в середньому у 2013 році до 12 грн за дол. США в середньому у 2014 році. Уряд також дозволив зростання тарифів на комунальні послуги на 11-69%, що додало 4% до ІСЦ. Водночас інфляція стримувалась мінімальним зростанням заробітних плат та замороженими соціальними стандартами.
- НБУ був змушений відмовитись від фіксованого обмінного курсу в лютому, оскільки уряд та приватний сектор втратили доступ до зовнішнього фінансування. Після короткого епізоду плаваючого обмінного курсу НБУ почав застосовувати жорсткі адміністративні заходи для підтримки курсу гривні. НБУ також збільшив відсоткові ставки за операціями монетарної політики, але це частково компенсувалось рефінансуванням проблемних банків. Втім в кінці року курс гривні становив 16 грн за дол. США, а резерви за рік зменшились більш, ніж вдвічі.
Державний борг
- У 2014 році державний борг зріс до 70% від ВВП, порівняно із 40% від ВВП роком раніше, через девальвацію гривні, нові запозичення та рекапіталізацію державних компаній (передусім Нафтогазу та державних банків). Крім того, Міністерство фінансів випустило спеціальні ОВДП для погашення заборгованості з відшкодування ПДВ.
- Фінансова допомога Україні, надана офіційними міжнародними донорами, склала близько 9 млрд дол. США. Зокрема, уряд отримав два транші кредиту МВФ відповідно до дворічної програми кредитування «Стенд-бай», 1,36 млрд євро від ЄС в рамках двох програм з макрофінансової допомоги та позики від Світового банку. Міністерство фінансів розмістило п'ятирічні єврооблігації на суму 1 млрд дол. США під гарантії уряду США. Решту коштів, в основному, було отримано від урядів Канади та Японії.
- Частка ОВДП, що знаходиться у власності НБУ, зросла на 11,3 відсоткових пунктів до 69,5% від загальної суми ОВДП в обігу.
