Друк

Анонс

Вхід на сайт


Коментарі експертів

  • Які переваги відкриття ринку державних закупівель?

    01.07.2012

    Роль міжнародної торгівлі в світовій економіці надалі зростає. В 2011 році номінальний обсяг міжнародної торгівлі товарами та послугами перевищив рівень 2008 року і досяг 22,4 трлн дол. США, а реальний обсяг світової торгівлі в три рази перевищив рівень 1990 року. Більш того, частка розвинутих країн в міжнародній торгівлі зменшилась до показника менше ніж53% (історичний мінімум). Тобто роль бідніших країн, таких як Україна, збільшується.

    Міжнародна торгівля і далі зростає випереджаючими темпами в порівнянні зі світовою економікою. Це відображає продовження глобалізації світової економіки і поширення міжнародних виробничих ланцюгів. Збільшення відкритості економіки дозволяє спрямувати ресурси в найбільш продуктивні сектори, які мають порівнянні переваги з торговельними партнерами. В результаті економіка в цілому працює ефективніше. Водночас зміна структури може бути болючою для окремих учасників економіки.

    Крім того, дослідження показують, що ринковий механізм далекий від досконалості. Втім уряди рідко досягають кращих результатів. Тому зниження бар'єрів до міжнародної торгівлі - часто краща відповідь. Але найбільші переваги від відкритої економіки отримують країни з ефективним державним управлінням, гнучким ринком праці та дієвим фінансовим сектором. Тому бажано поєднувати лібералізацію торгівлі з іншими реформами.

    На час приєднання України до СОТ в 2008 році Україна не тільки провела значну лібералізацію торгівлі, а й взяла на себе зобов’язання щодо подальшого зниження бар'єрів до міжнародної торгівлі. Відкритість економіки значною мірою визначається нетарифними бар'єрами, а не тільки тарифами і квотами. Це можуть бути технічні стандарти, санітарні норми або обмеження на доступ іноземних компаній до ринку державних закупівель.

    При цьому світовий ринок державних закупівель є дуже великим, оскільки більшість країн витрачає 10-30% ВВП на закупівлю державою товарів і послуг. Роль державних закупівель навіть в країнах з порівняно невеликою роллю державного сектору є значною. Зокрема обсяг ринку державних закупівель в 34 країнах Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) ще в 2008 році перевищив 6 трлн дол. США. А країни ЄС в 2010 році витратили на держзакупівлі товарів, послуг і робіт близько 2,3 трлн євро. Також значний обсяг мають ринки держзакупівель Бразилії, Росії, Індії і Китаю (понад 1 трлн дол США в Китаї).

    До недавнього часу (1990-х років) ринок держзакупівель залишався закритим для іноземних постачальників і залишався поза домовленостей ГАТТ/СОТ. Навіть зараз угодами СОТ не забороняється дискримінація проти іноземних учасників під час проведення держзакупівель. Але ряд країн-членів СОТ (переважно розвинутих) доклали зусиль для відкриття ринку державних закупівель. Зараз 42 країни-учасниці СОТ на взаємній основі відкрили доступ до ринку держзакупівель в рамках Угоди про державні закупівлі (УДЗ). Обсяг доступу та виключень визначається кожною країною в рамках багатосторонніх переговорів. Україна при вступі до СОТ зобов'язалась почати переговори про приєднання до цієї угоди. На практиці Україна формально подала заявку про приєднання до УДЗ, але переговори далі не просунулись.

    Згідно з українським законодавством іноземні компанії мають право на рівній основі приймати участь в державних закупівлях України. Водночас значна корупційна складова і недосконала документація багатьох тендерів робить участь іноземних компаній (без українських власників) порівняно рідкісним явищем. З точки зору міжнародних зобов'язань інші країни можуть обмежувати участь українських компаній або закупівлі українських товарів та послуг в рамках власних процедур державних закупівель. Українські законодавці теж можуть запроваджувати обмеження на участь іноземних компаній або встановлювати преференції для товарів українського виробництва при державних закупівлях без порушення міжнародних зобов'язань.

    УДЗ вимагає не тільки рівного ставлення до іноземних компаній та іноземних товарів при проведенні державних закупівель, а відповідності режиму державних закупівель в країнах-учасниках певному набору мінімальних стандартів, що забезпечує належний рівень конкуренції на ринку державних закупівель для всіх учасників.

    Втім порівняно невелика частина ринку міжнародних закупівель відкрита для міжнародної конкуренції. Наприклад, в ЄС лише 17-18% держзакупівель(за сумою) підлягають публікації в Офіційному журналі ЄС. У 2008 році держзакупівлі, які підпадали під Угоду про держзакупівлі СОТ, оцінювались в 1,6 трлн дол. США, що є невеликою частиною всіх державних закупівель країн-учасників. Більш того, в ЄС компанії з інших країн-членів виграли лише 1% тендерів, що становили 3,5% від вартості опублікованих тендерів в 2007-2009 роках. Українським компаніям буде ще важче вийти на ринки розвинених країн.

    Незважаючи на ці обмеження, Україна все ж виграє від приєднання до УДЗ. Навіть та невелика частка ринку держзакупівель, яка доступна для іноземних товарів та  послуг, суттєво розширить експортні можливості для українських компаній. Наприклад, хоча безпосередня участь іноземних компаній в тендерах є порівняно рідкісною, багато іноземних компаній працюють з місцевими партнерами або через дочірню компанію-резидента. В результаті відкритий ринок держзакупівель ЄС дозволив закуповувати понад 20% товарів і послуг в інших країнах. Також очікується приєднання до Угоди про держзакупівлі Китаю і Росії, що можуть бути більш доступними для українських компаній.

    Крім того, українські партнери іноземних компаній можуть виграти від більшої участі іноземних компаній. А подальший досвід роботи з іноземними компаніями і створена інфраструктура може бути використана для участі в міжнародній торгівлі та диверсифікації економіки. Також збільшення пропозиції на ринку дозволить збільшити розмір контрактів, що зменшить витрати.

    Нарешті приєднання до УДЗ може покращити правила державних закупівель. Хоча діюча нормативна база достатньо близька до вимог УДЗ, за винятком деяких норм (зокрема вужчі підстави для закупівель в одного учасника) приєднання України до УДЗ обмежить зусилля по перегляду законодавства про державні закупівлі та вимагатиме практичного виконання норм законодавства. Це може збільшити конкуренцію на ринку, зробити його доступним до більшого кола учасників і дозволити ефективніше використання бюджетних коштів.

     

    Коментар підготовлено в рамках проекту "Економічні аспекти Європейської інтеграції України крізь призму виконання пріоритетів ПДА: експертний аналіз, рекомендації та публічна дискусія", який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження". Проект здійснюється у співпраці з Громадською експертною радою при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС.

Поділитися:
Powered by

Activemedia
© 2020
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01054 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kyiv.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua