Впровадження ризикоорієнтованої системи податкового контролю є ефективним інструментом покращення й удосконалення податкового адміністрування й водночас зобов‘язанням, взятим Україною в рамках виконання Порядку денного Асоціації (ПДА) Україна – ЄС. Зокрема, один з пріоритетів ПДА передбачає просування у напрямку більш цільової системи податкового контролю та аудиту, заснованої на оцінці ризику, з метою покращення спроможності податкового адміністрування.
Відповідно до загальноприйнятої в ЄС практиці, країни-члени Внутрішньоевропейскої організації податкових адміністрацій (ІОТА) надають перевагу системі ризик-аналізу під час здійснення податкового контролю, що дозволяє проводити його з мінімальними витратами для бюджету та платників податків. При цьому значна увага надається відбору платників податків, що мають високий ступінь ризику порушень податкового законодавства. Це дає змогу знизити вірогідність застосування процедур податкового контролю до сумлінних платників та зменшити адміністративний тиск на суб’єктів підприємницької діяльності. Визначальним фактором підвищення результативності податкового контролю є наявність ефективної системи відбору платників. Зокрема, у Німеччині застосовуються два способи відбору платників: випадковий та спеціальний. Перший - здійснюється на основі методів статистичної вибірки, другий – забезпечує цілеспрямовану вибірку платників податків, ймовірність встановлення податкових порушень щодо яких є найбільш високою за результатами аналізу усієї наявної інформації про платника. Крім того, в міжнародній практиці широко використовуються спеціальні інформаційні програми, зокрема DIF[1], в основу якої покладено формулу розрахунку таких складових, як доходи, витрати, вирахування, пільги тощо. Більшість країн ЄС надають можливість платникам податків самостійно оцінювати ризики своєї фінансової діяльності за розширеним спектром критеріїв, що забезпечує прозорість процесу відбору підприємств для перевірки.
В Україні планування виїзних перевірок суб’єктів господарювання за критеріями податкових ризиків розпочалося у 2008 році. В даний час вже проведено значну роботу Державної податкової служби України (ДПCУ) із запровадження ризикоорієнтованої системи адміністрування податків, в процесі якої було впроваджено низку методичних рекомендацій,інструкцій по роботі з податковими ризиками, затверджених відповідними нормативно-правовими актами ДПС України.
Результатом цієї роботи стало формування в автоматизованому режимі переліку платників податків з метою визначення першочерговості для включення до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб‘єктів господарювання. Складання такого плану-графіка передбачено статтею 77 Податкового кодексу України. До нього потрапляють платники податків, які мають ризик щодо несплати податків і зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи ДПС. Крім того, відбулася прив'язка ступеня ризику діяльності суб'єктів господарювання до періодичності проведення перевірок, що відповідає європейському досвіду[2]. Також значно збільшився перелік критеріїв ризиків (до 38 - для звичайних юридичних осіб, до 15 - для банківських і до 19 - для небанківських установ). Отже, періодичність проведення документальних планових перевірок наразі прямо залежить від ступеня ризику в діяльності платників податків, яка ділиться на високу, середню і незначну. Водночас, Податковий кодекс не наводить критерії відбору суб’єктів господарювання відповідно до ступеня ризику. Вони деталізуються в окремому наказі ДПСУ[3].
Крім того, дані ДПСУ свідчать про значне зменшення кількості перевірок з початку поточного року, що на думку голови ДПСУ Олександра Клименка, є показником підвищення ефективності запровадженого ризикоорієнтованого аудиту[4]. Проте дана статистика, на жаль, не підтверджується свідченнями самих платників податків. Крім того, слід враховувати, що зменшення перевірок відбулось внаслідок продовження у 2012 році мораторію на фактичні перевірки представників малого бізнесу.
Незважаючи на доволі значні кроки у напрямку реалізації цього пріоритету ПДА, на даний момент залишається висока ймовірність того, що навіть цілком нормально працююче підприємство може потрапити до плану-графіку перевірок через погіршення показників інших підприємств тієї ж галузі. Цим порушується принцип мінімізації втручання у бізнес сумлінних платників податків. Відповідно, необхідно здійснювати подальші кроки щодо вдосконалення системи ризикоорієнтованого аудиту для реалізації пріоритету ПДА на основі найкращого європейського досвіду. Зокрема, крім удосконалення самої системи оцінки ризиків та відповідних критеріїв відбору підприємств, доцільно окремо у податковому законодавстві забезпечити право платників податків самостійно оцінювати ризики своєї фінансової діяльності.
Коментар підготовлено в рамках проекту "Економічні аспекти Європейської інтеграції України крізь призму виконання пріоритетів ПДА: експертний аналіз, рекомендації та публічна дискусія", який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження". Проект здійснюється у співпраці з Громадською експертною радою при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС.
__________________________
[1] Discriminant Function System
[2] Для суб'єктів з незначним рівнем ризику - не частіше 1 разу на 3 роки; для суб'єктів з середнім рівнем ризику - не частіше 1 разу на 2 роки; для суб'єктів зі значним рівнем ризику - не частіше 1 разу на рік.
[3] Наказ “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо складання плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб’єктів господарювання” №190 від 01.04.2011 р.
[4] За даними ДПСУ кількість планових перевірок у І кварталі 2012 року зменшилась порівняно з І кварталом 2011 року майже вполовину (з 1838 до 3352 планових перевірок відповідно): http://sts.gov.ua/media-tsentr/novini/59678.html
