Друк

Анонс

Вхід на сайт


Коментарі експертів

  • В МВФ стрижуть нігті, в Україні — пальці?

    24.11.2010

    Ірина Носальська, Інтерв'ю, 24.11.10

    Новий Податковий кодекс викликав неоднозначну реакцію у суспільстві. Відкрито незадоволення ним висловили лише представники малого бізнесу, тоді як великий бізнес відмовчується. З‘ясувати чому так сталося кореспондент “ГолосUA” спробував у провідного дослідника Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександри Бетлій.

     

    - Пані Олександро, по-перше, як вплинуть нові правила на підприємців, які користуються спрощеною системою оподаткування?

     

    - На сьогодні ми маємо значне звуження спрощеної системи оподаткування. З одного боку, звужено перелік видів діяльності, за якими можна користуватися цією системою, з іншого боку фактично унеможливлюється робота спрощенців із бізнесом, тому що бізнесу не дозволяється при обчислені бази оподаткування податком на прибуток враховувати витрати на послуги та товари спрощенців. Як результат – з обох боків йде унеможливлення роботи осіб на спрощеній системі оподаткування для певних видів діяльності та тих, хто традиційно надавав послуги або постачав товари бізнесу. Йдеться також про те, що, можливо, будуть введені касові апарати для тих, обсяг виручки в яких від 300 до 600 тисяч гривень на рік. Касовий апарат означає, що, за великим рахунком, до роботи цього спрощенця більш ретельною буде увага податкових органів, можна буде перевірити його оборот. З одного боку, більший контроль – це добре, але, з іншого, очікуваний тиск з боку податкової лякає підприємців.

    Таким чином, значно обмежується кількість осіб, які перебувають на цій системі, однак не надається реальної альтернативи для тих спрощенців, які не зможуть нею користуватися. Податкові канікули для малого бізнесу – це добре для новостворених компаній, але вони надаються тільки на п’ять років та і йдеться лише про нульову ставку на податок від прибутку підприємств. Водночас всі інші податки особа, яка зареєструє таке підприємство, мусить платити. Причому на сьогодні, хоч говорилося про впровадження спрощеної системи звітності для таких осіб, її поки що немає. Чи зможе протягом місяця Міністерство фінансів та інші органи розробити регуляторну базу для спрощеної системи звітності й обліку для таких підприємств та впровадити її – залишається питанням. Причому підприємцям ще ж потрібно мати час навчитись працювати за новини правилами, але часу ніхто поки що не дає.

    Також у першому читанні у розділі про податок на доходи фізичних осіб була норма про можливість зареєструватися особам, які займаються професійною діяльністю. Це стосувалося переважно таких професій, як аудит, бухгалтер, консалтинг, маркетинг тощо. Ця норма відповідає світовій практиці, але з одним «але». Ці особи матимуть зобов’язання сплачувати податок з чистих доходів, що є нормальним, але вони мусять платити єдиний соціальний внесок у повному обсязі. Він складає близько 35%, бо для них не був передбачений мінімальний страховий внесок. Як результат, 35%+15% = 50% доходів особа повинна буде віддавати. Але не знаю чи залишилася ця норма після голосування минулого тижня, адже фактично невідомо, що було ухвалено. Підкреслюю, ця система відповідає світовій практиці, але у нас через те, що дуже високий рівень єдиного соціального внеску, він просто унеможливить роботу людей на такій системі, особливо враховуючи, що поки що для таких осіб немає спрощеної звітності, як це працює в інших країнах.

     

    - На вашу думку, яким все ж є головний недолік нового Податкового кодексу?

     

    - Як на мене, головним недоліком цього Податкового кодексу є те, що його намагалися дуже швидко прийняти. Й те, що йдеться про його впровадження вже з наступного року. Радикально змінюючи правила гри, людям не дають часу призвичаїтися і зрозуміти, куди їм рухатися далі. Причому відповідно до чинного законодавства зміни до податкового законодавства повинні вноситись не пізніше, ніж 15 серпня року, що передує наступному бюджетному.

     

    - А як нова система оподаткування має вплинути на доходи бюджету?

     

    - За великим рахунком, на бюджетні надходження вплив від скорочення, звуження спрощеної системи оподаткування, можливо, сильно не вплине, з двох причин: по-перше, ставка податку збільшується, по-друге, весь єдиний податок з 2011 року спрямовується до місцевих бюджетів. На сьогодні він ділиться між місцевими бюджетами, Пенсійним фондом й іншим фондами страхування.

     

    - Захисники нового Податкового кодексу кажуть, що його впровадження стимулюватиме розвиток економіки. Чи відповідає це дійсності?

     

    - Справа у тому, що цей документ є фіскальним. Він не містить якихось грунтовних змін, котрі би стимулювали розвиток економіки. Поступове зниження ставки податку на прибуток підприємств – це добре, але це є одним з небагатьох елементів покращення інвестиційного клімату і бізнес-середовища. Але на фоні зниження ставки податку відбувається збільшення ролі податкової, саме її фіскальних функцій. Тож очікувати, що буде суттєве пожвавлення економіки, я б не радила.

     

    - Навіщо тоді все це робиться?

     

    - Ми зобов’язалися це зробити перед Міжнародним валютним фондом. Як на мене, це, можливо, найвагоміша причина, чому ми все це робимо так швидко. Проте я вважаю, так поспішати з таким вагомим документом не треба було. Але навіть, якщо ми його впроваджуємо, за місяць це робити нелогічно. Причому це «мінус» як для малого бізнесу, так і для великого. Через місяць почнуть працювати нові правила оподаткування, але змінити всі правила обліку, звітності та сплати податків буде досить проблематичним і для великого бізнесу. Але оскільки є деякі позитивні зрушення для великого бізнесу, то він особливо й не критикує кодекс.

     

    - А що податкові новації дадуть великому бізнесу?

     

    - Для великого бізнесу у Податковому кодексі є й інші позитивні моменти. Зниження ставки на 2 відсоткові пункти - це добре, але не найвагоміший інструмент для покращення ділового середовища. Те, що для бізнесу добре – спрощується податкова звітність, тобто, бухгалтерська і податкова звітність. У нас на сьогодні існують два види звітності, різниця між ним є досить суттєвою - близько 200 пунктів. Звужується цей перелік різниць, залишається лише близько 20-40, тобто, облік для великого бізнесу стає простішим. Також кращими та ближчими до світового досвіду стають правила амортизації.

     

    - А наскільки новий Податковий кодекс відповідає міжнародним стандартам?

     

    - Справа у тому, що далеко не у всіх країнах є податкові кодекси. Наскільки я знаю, у Німеччині єдиного податкового кодексу немає, у них окремі закони. У нас вирішили уніфікувати, тому що було дуже багато різних законів, підзаконних актів і у них існували суперечності. Об'єднавши все це в один документ, вирішили їх позбутися.

     

    - А у чому полягали вимоги до України від МВФ?

     

    - Від МВФ була рекомендація зробити податкову реформу. У нас податкову реформу зрозуміли, як ухвалення Податкового кодексу з такими змінами. Те, що вимагав МВФ точно – реформувати спрощену систему оподаткування. У нас до реформи спрощеної системи оподаткування підійшли дуже суворо, як на мене, тобто, дуже різко все змінили. Можна було поступово це змінювати і врешті-решт вийти на той етап, який передбачено у Податковому кодексі, але робити це за місяць до початку нового року, напевно, було не варто.

     

    - Можливо, поспіх при ухваленні Податкового кодексу пояснюється бажанням уряду отримати від МВФ чергові кредити?

     

    - Я так не думаю. Тому що у меморандумі було передбачено, що зараз ми отримуємо мільярд – і все. З наступного року гроші йдуть у резерви Національного банку, вони не потраплять до бюджету. Тому хочеться сподіватися, що взагалі вже можна припинити таку практику – брати у борг. МВФ найчастіше дає гроші саме для підтримки стану платіжного балансу. Те, що в Україні МВФ давав гроші для «фіскалки» - це був виняток.

     

    - Яке ж тоді логічне пояснення таким різким змінам податкового законодавства?

     

    - Мені здається, що вирішили просто швидко все зробити, прийняти і відзвітувати, що ми робимо реформи. Можливо, можна було й прийняти Податковий кодекс, але впроваджувати не з 1 січня 2011 року, особливо окремі його положення. Не можна казати, що весь документ поганий. Є дуже позитивні зрушення, а саме щодо податку на прибуток підприємств. А якщо буде справді впроваджене автоматичне відшкодування ПДВ, це можна лише вітати. Але поки що мало віриться, що так станеться.

     

    Джерело: Інформ-агенція Голос.UA

Поділитися:
Powered by

Activemedia
© 2020
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01054 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kyiv.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua