Цьогорічна збиральна компанія супроводжувалася екстремальними погодними умовами в причорноморському регіоні. В Росії, швидше за все, виробництво зерна не перевищуватиме споживання. Уряд Росії прогнозує загальний обсяг виробництва зерна в 2010/11 МР на рівні 60 - 65 млн. т (87 млн. т в 2009/10 МР). У зв’язку з цим російський Уряд блокував весь експорт зерна до кінця цього року, запровадивши офіційну заборону на експорт. Виробництво зерна в Україні також буде нижчим. Міністерство аграрної політики України знизило прогноз врожаю до 40 млн. т на 2010/11 МР (47 млн. т в 2009/10 МР). Загальний обсяг споживання зерна в Україні складає близько 26 млн. т продовольчого та фуражного зерна. За наявності невеликих державних запасів теоретичний обсяг експорту складатиме приблизно від 14 до 15 млн. т. Російська заборона на експорт може бути кваліфікована, як форс-мажор для існуючих контрактів, що дозволить звільнити експортерів від виконання контрактних зобов'язань. Це особливо важливо в ситуації зростання цін на ринку, коли контракти на постачання були укладені за більш низькими цінами, що мали місце у минулому, однак повинні бути реалізовані за вищих поточних ринкових цінах.
Український експорт зерна, хоча і офіційно відкритий, в дійсності фактично заблокований додатковими і тривалими перевірками якості та митними процедурами, зокрема, це стосується пшениці. Внаслідок цього експортери фактично припинили закупівлі пшениці на внутрішньому ринку. Це дозволить українським державним органам протягом наступних місяців здійснити інтервенції на ринок та закупити пшеницю за нижчими внутрішніми цінами в порівнянні із зростаючими цінами на світових ринках. Де-факто заборона на експорт пшениці призведе до порушення існуючих експортних контрактів і строків відвантаження. Зернотрейдери дуже стурбовані недостатньою прозорістю і додатковими перевірками вантажів державними інспекціями, що направлені на обвинувачення деяких трейдерів у некоректному декларуванні класів якості зерна з метою підробки вимог із відшкодування ПДВ. Трейдери звертаються до Уряду із проханням або дозволити експорт, або офіційно його заборонити, як в Росії, щоб мати змогу відмовитися від існуючих контрактів за об’єктивними причин.
Політика Уряду направлена на забезпечення продовольчої безпеки і створення умов для Аграрного Фонду для за купівлі зерна, зокрема пшениці, за нижчими внутрішніми цінами. Продовольча безпека є законною політичною метою. Однак, чи дійсно поточні суперечливі заходи державної політики призведуть до очікуваних результатів, викликає сумніви. Втрати для виробників сільськогосподарської продукції величезні, беручи до уваги різницю в цінах на внутрішньому і світовому ринках зерна. Така політика завдає шкоди й інвестиційному клімату та репутації України, як надійного міжнародного партнера. Кращою альтернативою є розробка додаткових стратегій продовольчої безпеки.
