В Україні склалось досить важке становище з виробництвом електроенергії через руйнацію станцій та через дефіцит вугілля, який використовується для виробництва електроенергії. Тому Міненерго застерігає про можливі обмеження постачання електроенергії через застосування графіків аварійних відключень і пропонує підприємцям переходити на нічний режим виробництва.
Нинішня реформа – перша спроба змін в українській медицині такого масштабу. Але зважаючи на стан галузі, реформа була лише питанням часу. Система працювала за напрацьованими роками власними неписаними правилами. Неформальні платежі стали її невід’ємною частиною. Маршрут пацієнта став заплутаним, оскільки кожен міг піти до майже будь-якого вузького спеціаліста. Фактично жоден лікар не відповідав за результат амбулаторного лікування, а система була побудована на зацікавленості лікарів в хворому пацієнті. Державне фінансування медицини залишалось недостатнім, і його витрачали неефективно. Медичні заклади фінансували за принципом наявної інфраструктури, а не за принципом оплати наданої медичної допомоги.
У лютому 2011 року Україна стала повноправним членом Енергетичного співтовариства. Одним з основних зобов’язань України в рамках приєднання до нього є гармонізація українського законодавства з директивами та регламентами ЄС.
Реформування ринку електроенергії України є дуже важливим кроком в напрямку інтеграції до європейського енергетичного простору. Вступ до Енергетичного Співтовариства у лютому 2011 року відкрив для України нові можливості повноцінного входження в єдиний енергетичний простір з ЄС. Для України це означає узгодження вітчизняного законодавства з європейськими нормами. В сфері електроенергетики українське законодавство має бути приведене у відповідність до Директиви 2009/72/ЄС про загальні правила функціонування внутрішнього ринку електроенергії.
Реформування ринку електроенергії та скасування перехресного субсидування тарифів містяться в зобов’язаннях, які Україна взяла перед Євросоюзом. Зокрема, у Порядку денному про асоціацію записана вимога до України продовжувати реформу тарифу на електроенергію та заходи, які б гарантували повну оплату за постачання електроенергії.
В Україні завжди існувала проблема реалізації гарних ідей, планів та стратегій. Незважаючи на витрачені кошти, зусилля та час, економічне обґрунтування, виділення коштів та підтримку міністерств і відомств стратегії та програми розвитку залишаються лише на папері. Ніякої реалізації не відбувається. Або відбувається, але не повністю і не в ті строки.
Дискусії щодо реформування паливно-енергетичного комплексу тривають в Україні протягом останніх п’яти років. Відповідно до міжнародного досвіду реформа повинна включити запровадження сучасних механізмів регулювання ринків природних монополій і утворення незалежного органу регулювання. Тільки незалежний регуляторний орган здатний балансувати інтереси всіх учасників енергетичного ринку та забезпечувати їх прозорі взаємовідносини.
3 листопада Верховна Рада України більшістю голосів прийняла Закон «Про морські порти». Цей закон був розроблений народними депутатами від БЮТ, СПУ та Партії Регіонів і пройшов перше читання ще в січні 2007 року. Під час підготовки до другого читання документ зазнав змін, в ньому з’явились положення про приватизацію, концесію та оренду портової інфраструктури. Але, на жаль, часта зміна керівництва транспортного міністерства не дозволила ухвалити законопроект у другому читанні. Слід відмітити, що морська галузь вже давно потребувала нового законодавчого врегулювання – порти регулювались на підставі Кодексу торгового мореплавства, який був прийнятий ще у 1995 році.
19 травня 2011 року Верховна Рада України прийняла новий Повітряний кодекс України, який набрав чинності 17 вересня цього року. Прийнятий документ по-новому підходить до прав пасажира, фіксуючи конкретні підстави, строки і розміри компенсації за відмову у перевезенні, відміни польоту, тривалої затримки вильоту і зниження класу обслуговування. Більше того, пасажири чартерних рейсів також зможуть отримати компенсацію за затримку рейсу.