Друк

Анонс

Вхід на сайт


Архів 2014

  • Як отримати один мільярд доларів і втратити дванадцять?

    26.12.2014

    Розглядаючи введення додаткового імпортного мита (законопроекти №1562 та №1563 від 22 грудня 2014 року) у контексті співпраці з СОТ, МВФ та ЄС, ми дійшли висновку, що даний захід формально відповідає положенням угод СОТ, хоча можуть виникнути питання щодо дотримання не букви, а «духу» правил СОТ. Також в України можуть виникнути проблеми у співпраці з МВФ та ЄС.

    Запропоновані заходи формально відповідають положенням Статті ХІІ ГАТТ, якою Уряд мотивує їх запровадження. У випадку України приводом для запровадження додаткового імпортного мита є наявність вкрай малих грошових резервів (золотовалютні резерви України станом на 1 грудня 2014 року становили близько 10 млрд дол. США, що відповідає приблизно 1,8 місяцям імпорту).  Також, запровадження додаткового мита відповідає положенню щодо пріоритетного запровадження цінових заходів, а не кількісних, відповідно до Домовленостей про положення ГАТТ 1994 року щодо платіжного балансу.

    Проте, з іншого боку, положення ГАТТ містять заклик до першочергового застосування інструментів, що розширюють торгівлю, а не згортають її. Ще одним спірним положенням є диференціація ставок на сільськогосподарську та промислову продукцію. Різні ставки можуть розглядатись як протекціонізм. Також правомірність застосування статті ХІІ у випадку України ставиться під сумнів існуванням гнучкого валютного курсу, який є оптимальним інструментом для збалансування платіжного балансу. Довести СОТ, що девальвації з 8 до 16 грн./дол. США гривні було не достатньо для збалансування поточного рахунку, а додаткове 5-10% імпортне мито ситуацію вирішить, буде доволі складно. Таким чином, Уряд вибрав інструмент, що формально дозволяється СОТ у даному випадку, проте він не є оптимальним.

    До того ж, Статтею ХІІ передбачається, що протягом 4 місяців після запровадження обмежень імпорту, Сторона-ініціатор має започаткувати консультації зі Сторонами ГАТТ в рамках Комітету з питань обмежень платіжного балансу. Тут існує ризик, що країни-члени СОТ можуть визнати запропоновані Україною заходи як такі, що суперечать Статті ХІІ, а тому можуть рекомендувати змінити (відмінити) їх, а в випадку значної невідповідності – відмовитись від своїх зобов’язань перед Україною за Статтею ХІІ.

    Більше питань виникає щодо МВФ. Так, відповідно до пункту 18 Технічного меморандуму про взаєморозуміння між Україною та МВФ від 22 квітня 2014 року, Україна зобов’язалась не встановлювати нові та не посилювати діючі обмеження імпорту з метою покращення стану платіжного балансу. Порушення цього зобов’язання Україною може означати втрату Україною решти 12,4 млрд дол. США фінансування (при тому, що очікуваний фіскальний ефект від запровадження додаткових мит оцінюється Урядом на рівні близько 1 млрд дол. США). До того ж, Параграф 2 Статті ХV ГАТТ передбачає, що у всіх випадках, коли сторони скликаються для розгляду чи вирішення проблем стосовно платіжних балансів, вони повинні консультуватись з Міжнародним валютним фондом для отримання необхідної статистики та визначення Фонду що саме у конкретному випадку є серйозним зниженням грошових резервів сторони, дуже низьким рівнем та розумним темпом приросту грошових резервів. Тож, ускладнення відносин з МВФ може також ускладнити консультації України в рамках СОТ.

    Нарешті, запропоновані заходи не відповідають Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, а  їх застосування загрожує втратою Україною автономних торговельних преференцій з боку ЄС. Зокрема, згідно Статті 30 Угоди про асоціацію Сторони не можуть збільшити існуюче мито або схвалити справляння будь-якого нового мита та товар, що походить з іншої Сторони. Стаття 35 доповнює це зобов’язання тим, що Сторони не повинні запроваджувати або зберігати в силі будь-які заборони чи обмеження або заходи еквівалентної дії щодо імпорту будь-якого товару іншої Сторони. Винятком, серед іншого, є заходи відповідно до Статті ХІ ГАТТ, яка стосується забезпечення товарної безпеки, але не питань платіжного балансу. Тобто, заходи, що вводяться згідно Статті ХІІ ГАТТ суперечать Угоді про асоціацію. Як наслідок, вони можуть трактуватись як такі, що суперечать зобов’язанню України утриматись «від введення нових мит або тарифів, що мають еквівалентну дію, та нових кількісних обмежень або заходів, що мають еквівалентних ефект, на імпорт вироблених в Союзі або від збільшення існуючих рівнів мит або тарифів або від введення будь-яких інших обмежень з 23 квітня 2014 року». Саме це визначається Пунктом (d) Статті 2 Регламенту (ЄС) №374/2014 Європейського парламенту і ради від 16 квітня 2014 року щодо скорочення митних тарифів на товари, що походять з України умовою надання Україні автономних торговельних преференції. Відповідно, запровадження додаткових митних зборів, що підвищують рівень тарифного захисту України, означатимуть суперечність зобов’язанням України перед ЄС та можуть призвести до втрати нею автономних торговельних преференцій.

Powered by

Activemedia
© 2020
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01054 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kyiv.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua