Друк

Анонс

Вхід на сайт


Архів 2011

  • Державні закупівлі. Крок вперед і два назад

    26.10.2011

    В липні Президент підписав зміни до закону про Державні закупівлі (законопроект №7253), що на сьогодні поклало край жвавому обговоренню цього питання. Попередню версію закону було ветовано Президентом, оскільки його значно критикували експертне середовище, Європейська Комісія та Світовий Банк.

    Під час роботи над законопроектом у Верховній Раді він зазнав значних змін і був схвалений Верховною Радою в травні. Єврокомісія та Світовий банк вважали, що текст, прийнятий Верховною Радою, не повністю відповідає взятим Україною зобов’язанням щодо гармонізації законодавства по державним закупівлям з нормами ЄС. Пізніше Президент наклав вето і вніс свої пропозиції до законопроекту №7253, з якими Верховна Рада погодилась 8 липня. В результаті Закон було підписано Президентом і він набув чинності.

    Зміни до закону про державні закупівлі, запроваджені законопроектом № 7253, що можуть мати позитивний вплив, включають: запровадження механізму закупівлі за рамковими угодами, раціоналізацію вимог щодо навчання членів тендерних комісій та переведення комунальних послуг до категорії послуг, «особливості закупівлі яких визначаються окремими законами». Однак вплив таких змін залежить від особливостей їх реалізації. Так, закупівля за рамковими угодами може бути інструментом для централізації стандартизованих закупівлі однорідних товарів, економії державних коштів та збільшення прозорості державних закупівель, тоді як цей інструмент може стати механізмом централізації корупційних явищ та витіснення малого бізнесу та компаній, не наближених до влади, з ринку державних закупівель.

    Законопроект також передбачає суттєве звуження сфери закону про державні закупівлі. Зокрема, державні та комунальні підприємства, що не отримують прямої або опосередкованої бюджетної підтримки та податкових пільг, зможуть працювати повністю поза межами законодавства про державні закупки. Таке рішення розширює можливості для зловживань, особливо в умовах низької якості корпоративного управління в державному секторі. З іншого боку така норма дозволяє комерційним підприємствам, що належать державі, але не отримують від неї преференцій, конкурувати на ринку на рівних умовах з приватними підприємствами. Крім того ця норма може виявитись неефективною через відсутність закону про державну допомогу.

    Також було розширено перелік винятків з процедури державних закупівель. Частина з цих винятків були виправданими, але інші є сумнівними. Наприклад винятки для Аграрного фонду та Державного агентства резерву виглядають як прямі запрошення до корупційних дій, особливо враховуючи попередній негативний досвід.

    Найбільш негативним рішенням було розширення процедури закупівлі в одного учасника, що тепер можуть проводитись у разі «виникнення нагальної потреби у зв’язку з виникненням особливих…обставин». Така підстава може бути застосоване до більшості процедур державних закупівель, особливо якщо вони свідомо відкладаються до кінця року. Свідомо розмите формулювання ускладнює оскарження рішення про проведення неконкурентної закупки.

    Якщо ж особливі обставини складно продемонструвати, то тепер можливі закупівлі в одного учасника “з метою стандартизації та уніфікації” або на товарних біржах. Стандартизація та уніфікація піддаються широкому тлумаченню, а наявність 560 бірж (без врахування фондових) в Україні надає широкі можливості щодо вибору найзручнішої платформи для проведення закупок.

    Більш того, тепер рішення щодо наявності підстав для застосування закупівель приймає замовник одноособово без застосування стандартизованих процедур, якщо раніше таке рішення потребувало погодження Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Брак контролю може призвести до зловживань, особливо зважаючи на те, що традиційно близько 25% закупівель здійснюються за процедурою закупок в одного учасника. Було фактично усунуто можливість оскарження рішення про неконкурентну закупку зацікавленими особами до поставки товарів або послуг, оскільки було скасовано мінімальну затримку в 5-14 днів між прийняттям рішення та підписанням договору.

    Єдиним позитивним наслідком змін щодо закупівель в одного учасника є зменшення можливостей для корупційних дій в Міністерстві економічного розвитку та торгівлі та одноосібна відповідальність керівників замовників за проведення таких закупівель. Попередній контроль за такими закупками затримував їх проведення в небагатьох випадках, коли вони були виправданими, а Міністерство не стримувало широке використання таких процедур. Однак неефективний механізм контролю Міністерством економіки не було замінено ніяким іншим.

    Загалом набуття чинності законопроектом №7253 може мати окремі позитивні наслідки, такі як відновлення регулювання державних закупівель комунальних послуг, та наблизити окремі норми законодавства про державні закупівлі до норм законодавства ЄС. Однак запровадження безконтрольного використання закупівель в одного учасника на розсуд замовників є великим кроком назад і навряд чи сприятиме плідній співпраці з ЄС та міжнародними фінансовими організаціями.

    На сьогодні уряд продовжує працювати над зміною правил державних закупівель стосовно окремих сфер, на які не поширюється основний закон. Зокрема на часі стоїть питання затвердження правил і процедур державних закупівель в сфері освіти. Уряд також створив робочу групу з розроблення «дорожньої карти» державних закупівель, яка повинна ухвалити стратегічний план заходів реалізації положень Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС в частині державних закупівель. Крім того ведеться розробка проекту закону про Державну допомогу, прийняття якого може позитивно вплинути на ефективність державних закупівель. Таким чином, процес ухвалення ефективних правил державних закупівель триває далі.

    _________________________

    Коментар підготовлено в рамках проекту "Економічні аспекти Європейської інтеграції України крізь призму виконання пріоритетів ПДА: експертний аналіз, рекомендації та публічна дискусія", який ІЕД виконує за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження". Проект здійснюється у співпраці з Громадською експертною радою при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС.

Поділитися:
Powered by

Activemedia
© 2020
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01054 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kyiv.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua