Друк

Архів 2010

  • Чим загрожує можливість повернення квот на експорт зерна: чи є альтернатива?

    12.10.2010

    Зниження прогнозу врожаю зернових внаслідок несприятливих погодних умов в Україні на фоні скорочення  виробництва зернових в окремих країнах світу і, як наслідок, зростання цін на них, вкотре розгорнуло дискусію про виникнення певних загроз продовольчій безпеці та необхідність вироблення запобіжних заходів державної політики.

    Згідно з останніми прогнозами міністерства аграрної політики цьогорічний збір зернових в Україні оцінюється на рівні 38.6 млн. т., у тому числі пшениці – близько 16 млн. т. (з них продовольчої майже 9 млн. т). В цілому це означає 15% зниження пропозиції на внутрішньому ринку у порівняно з минулим роком. Чи є це підставою для занепокоєння про нестачу пропозиції зерна?

    Згідно з жовтневим проектом постанови Кабінету Міністрів[1] до переліку товарів, що підлягають квотуванню до пропонованих раніше пшениці (суміші пшениці та жита), ячменю та жита додано кукурудзу та гречку. Крім того, суттєво скорочені обсяги квот: для пшениці та суміші пшениці та жита з 1.5 млн т. до 500 тис. т, для ячменю з 1 млн т. до 200 тис. т. А дозволені обсяги експорту жита та гречки на рівні 1 тис. т еквівалентні забороні експорту цих культур в даний період. Враховуючи фактичні обсяги експорту у жовтні-грудні 2009 (близько 3,25 млн. т пшениці та 1,5 млн. т. ячменю[2]), навіть за умов очікуваного 15% скорочення виробництва, такі квоти матимуть обмежувальний характер і спричинять втрати для експортерів та аграріїв, які не зможуть повною мірою скористатися сприятливою ціновою кон’юнктурою на світових ринках, так і для економіки в цілому.

    Наслідки обмежень у 2006-2008 роках свідчать про негативний вплив квотування та ліцензування експорту зернових на економіку країни[3]. Тільки від впровадження квоти на експорт пшениці, у 2006 році, коли обсяг квоти на пшеницю становив 400 тис. т (наразі – 500 тис.т) загальні втрати добробуту в Україні від квотування експорту пшениці становили близько 8 млн дол. США[4].

    Крім того, виграш споживачів продукції переробки зерна виявився обмеженим. Фактично від введення квот виграли лише переробні підприємства внаслідок здешевлення сировини, а не населення. У 2006-2008 роках попри дію квот, внутрішні ціни на хліб залишалися стабільними, що свідчить про те, що ціни на сировину є лише одним з факторів загального ціноутворення. Оскільки вартість пшениці становить лише певну частку у виробництві хліба, а борошно та хліб у кошику споживчих цін не перевищують 5%, що потенційні втрати виробників від обмеження експорту значно перевищать потенційний виграш споживачів від зниження цін.

    Введення кількісних обмежень підриває довіру інвесторів та міжнародних торгівельних партнерів, що є обов’язковою передумовою для підвищення продуктивності на усіх ланках виробництва та постачання сільськогосподарської продукції. Недоліками квотування є також висока вразливість до методів розподілу квот (одні суб’єкти господарювання можуть прагнути забезпечити привілейований доступ до квот) та залежність від ступеня точності інформації про баланси зерна для розрахунку обсягів та термінів квотування.

    Альтернативним заходом для захисту населення у майбутньому у випадку надмірного зростання цін є надання адресної допомоги. Застосування такої системи передбачає, що у випадку перевищення витрат на продукти харчування, у тому числі борошно, хліб, крупи певного граничного рівня доходу сім’ї, домогосподарства отримують право доступу до програми підтримки закупівлі цих продуктів[5]. Визначення потреби у такій допомозі та надання її адресатам вимагатиме значно менших витрат порівняно з тими, що виникають за умов будь-яких обмежень торгівлі та дозволить захистити вразливі версти населення.

    _______________________________

    [1] http://me.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=151846&cat_id=32862

    [2] Дані УкрАгроконсалт

    [3] Див. Стефан фон Крамон, Мартін Райзер «Квоти не експорт зерна в Україні: недіючі, неефективні та непрозорі», Консультативна робота №10, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, 26 листопада 2006 року.

    [4] Деталі див. у Kuznetsova G. The welfare effect of export restrictions: the case of Ukrainian market for wheat. LAMBERT Academic Publishing, 2010 (ISBN: 978-3-8433-5444-8).

    [5] За такої системи, доречним є визначення граничного рівня частки витрат для отримання допомоги, проте немає необхідності чітко визначати причини такого підвищення цін (непередбачуваного різкого скорочення виробництва, неможливості вільного імпорту з-за кордону чи подорожчання витрат на паливо та матеріали).

Поділитися:
Powered by

Activemedia
© 2020
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01054 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kyiv.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua