Друк

Анонс

Вхід на сайт


Архів 2009

  • Українсько-російські дипломатичні відносини - ігри з нульовою сумою тривають?

    12.08.2009

    5 серпня Президент України підписав агреман щодо призначення М.Зурабова Надзвичайним і Повноважним Послом Російської Федерації в Україні. За попереднім повідомленням Уповноваженого у справах РФ в Україні В. Лоскутова, новопризначений Посол досить скоро мав приступити до виконання своїх повноважень. Однак вже 11 серпня Президент Росії Д.Медведєв у відкритому зверненні до Президента України повідомив про своє рішення відкласти приїзд М.Зурабова в Україну "в умовах антиросійського курсу українського керівництва".

    Крім того, що російські звинувачення нинішнього керівництва України у загостренні двосторонніх відносин мають відверто передвиборний характер, російська сторона вочевидь має намір дочекатись результатів президентських виборів в Україні та, можливо, навіть використати приїзд нового посла для символічного "перезавантаження" дипломатичного діалогу між країнами.

    Однак не варто мати ілюзій, що українська політика Москви зазнає принципових змін із приходом до влади нового керівництва України, навіть якщо воно не викликатиме у Кремля болісних асоціацій із зовнішньополітичною поразкою 2004 року. Адже попри розбіжності в риториці, жодний із сучасних політичних лідерів України не буде готовий поступитись політичним суверенітетом та економічними вигодами, виходячи не лише з національних, але й суто прагматичних інтересів. Натомість політика Росії і надалі буде спрямована на обмеження політичного суверенітету пострадянських країн за допомогою усього арсеналу наявних політичних, економічних і гуманітарних важелів впливу. Отже, конфронтаційність обраного курсу навряд чи дозволить Кремлю самостійно відмовитись від сприйняття російсько-українських відносини як гри з нульовою сумою.

    При цьому слід відзначити, що Москва все частіше відокремлює досить жорсткий політичний діалог із керівництвом України від культурно-інформаційних впливів на українських громадян, залучаючи до цього переважно недержавних акторів. Цей підхід був вкотре підтверджений і у зверненні Д.Медведєва, в якому “братні відносини” з українським народом та ініціативи щодо зміцнення гуманітарного співробітництва відокремлюються від різкої критики на адресу українського керівництва.

    У цьому контексті вибір кандидатури М. Зурабова, коли б він не приступив до своїх обов’язків в якості Посла РФ в Україні, свідчить про пріоритетність у його діяльності (як і діяльності В.Чорномирдіна) озвучення позиції Кремля. Отже, навряд чи від нового посла можна буде почути об’єднувальну для українського суспільства риторику, яка прозвучала доволі привабливо (а для декого - навіть обнадійливо) із вуст Патріарха РПЦ МП Кирила під час його нещодавнього візиту в Україну.

    В цілому ж, для виведення відносин із Росією з кризового стану Україні необхідно буде докласти чимало зусиль, які вимагатимуть відмови від розповсюджених на пострадянському просторі дзеркальних підходів і ставлення до співробітництва як до гри з нульовою сумою, що переконливо продемонстрували свою неефективність, особливо при очевидній асиметрії в українсько-російських відносинах. "Розмороження" діалогу з Росією потребуватиме як односторонніх ініціатив з боку України, так і активного залучення до нього ЄС, особливо в питаннях, що становлять спільний інтерес усіх трьох сторін.

    Автори:  Шинкарук Катерина
    Сфери досліджень:  Політика
Поділитися:
Powered by

Activemedia
© 2020
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01054 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kyiv.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua