Друк

Анонс

Вхід на сайт


Архів 2008

  • Як розвивається демократія в Україні?

    17.04.2008

    Останнім часом в Україні активізувались розмови про те, що за рівнем демократичного розвитку вона випереджає решту країн СНД.

    Нещодавно про це вкотре заявив Віктор Ющенко, зазначивши, що Україну визнано «єдиною на пострадянському просторі вільною країною» за даними «авторитетних міжнародних організацій». Утім, попри всю свою позитивність, цей факт потребує деяких уточнень.

    Серед «авторитетних міжнародних організацій», які займаються оцінкою демократичних процесів у світі та підготовкою відповідних рейтингів слід відмітити наступні:

    • Freedom House (Дім Свободи, організація, що проводить міжнародні рейтинги по рівню демократичних свобод, свободи ЗМІ тощо);
    • Transparency International (міжнародна організація по боротьбі з корупцією, яка складає щорічні рейтинги рівня корупції в усіх країнах світу);
    • Репортери без кордонів (міжнародна організація по захисту прав журналістів і свободи слова);
      Bertelsmann Stiftung (німецький фонд Бертельсманн, який проводить рейтинги за рівнем розвитку демократії в країнах з перехідною економікою);
    • Polity IV (міжнародна організація, що проводить рейтинг демократичності політичних режимів у світі) та інші.

    Особливий інтерес для більш детального розгляду становлять результати  рейтингів Nations in Transit (Країни перехідного періоду) – 29 країн Східної Європи та колишнього СРСР –  та Freedom in the World (Свобода у світі), проведені Freedom House,  оскільки на їхні результати власне й спираються політичні заяви про успіхи України на шляху демократизації у порівнянні з рештою країн СНД.

    Nations in Transit –2007: Україна, маючи рейтинг 4.25 за шкалою від 7 (сталий авторитарний режим) до 1 (сталий демократичний режим), дійсно випереджає решту країн-членів СНД . За типом політичного режиму країни СНД розподілені в рейтингу наступним чином:

    Країни з перехідним типом правління або змішані режими (4.00-4.99)

    Україна 4.25

    Грузія 4.68

    Молдова 4.96

    Напівавторитарні режими (5.00-5.99)

    Вірменія 5.21

    Киргизстан 5.68

    Росія 5.86

    Таджикистан 5.96

    Авторитарні режими (6.00-7.00)

    Азербайджан 6.00

    Казахстан 6.39

    Бєларусь 6.68

    Узбекистан 6.82

    Туркменістан 6.96

    Отже, за напрямами внутрішньополітичних перетворень на пострадянському просторі в окрему групу можна виділити Україну, Грузію  та Молдову, які обрали прозахідний вектор розвитку, що передбачає здійснення демократичних реформ. До другої групи належать країни, що орієнтовані на зближення з Росією та переважно євразійський вектор співробітництва –  це країни Центральної Азії (крім авторитарного Туркменістану відомого своїм ізоляціонізмом), Бєларусь та Вірменія. Азербайджан намагається підтримувати рівновіддалені відносини як з РФ, так і з країнами Заходу, однак політичний режим країни дедалі набуває рис авторитаризму.

    В рейтингу також наявні такі типи режимів, як сталі демократії (1.00-2.99) і  напівдемократії (3.00-3.99), однак жодну з країн СНД до них не віднесено. До напівдемократичних режимів, які сьогодні так чи інакше слугують певним орієнтиром розвитку для країн з “перехідним типом правління”, віднесені: Румунія, Сербія, Хорватія, Албанія, Македонія та Чорногорія.

    Розглянемо критерії, за якими складається зазначений рейтинг та відповідні оцінки, які отримала Україна (також за шкалою від 1 до 7):

    Виборчий процес – 3;

    Громадянське суспільство – 2.75;

    Незалежні ЗМІ – 3.75;

    Демократичне врядування на національному рівні – 4.75;

    Демократичне врядування на місцевому рівні – 5.25;

    Незалежність судової гілки влади – 4.50;

    Рівень корупції – 5.75.

    Відповідно до наведених показників, основними досягненнями України можна вважати розвиток таких демократичних інститутів, як громадянське суспільство, свобода слова та виборчий процес. Причому показники розвитку громадянського суспільства та незалежності ЗМІ демонструють сталу позитивну динаміку з істотним покращенням у порівнянні з 2000р., у той час як показник демократичності виборчого процесу зазнає істотних коливань та поступово покращується, вже починаючи з 2005р.

    Водночас у боротьбі з корупцією Україна так і не досягла помітних успіхів. Зокрема, серед країн СНД її випереджає Грузія (з показником 5.0), такий самий показник як в України – 5.75 -  має Вірменія, віднесена до напівавторитарних режимів. Не можна вважати успішною і динаміку показника незалежності судової гілки влади, який, хоч і зазнавав деяких коливань на +/- 0.25 пунктів, у 2007р. повернувся до свого початкового значення у 2000р. - 4.50. Рівень демократичного врядування на національному та місцевому рівнях вимірювався до 2005 р. як єдиний показник “врядування”, однак його значення, яке у 2000р. дорівнювало 4.75, у 2007р. на національному рівні не покращилось, а на рівні місцевого врядування навіть погіршилось.

    Втім, якщо проаналізувати динаміку розвитку демократичних інститутів на пострадянському просторі  відповідно до рейтингу Nations in Transit протягом 2000 –2007 рр., то слід відзначити ряд наступних тенденцій:

    1. За рейтингом демократичного розвитку в Україні спостерігається позитивна динаміка із деякими незначними коливаннями. Відмітимо, що у 2000р. рейтинг України становив 4.63. Особливо відчутний прогрес спостерігається, починаючи з 2005 року (показник покращується з 4.88 у 2004 р. до 4.50 у 2005р. та 4.21 у 2006р.).
    2. В зазначений період відбуваються хвилеподібні коливання рейтингу Грузії та Молдови, які до 2003 року випереджали Україну за рівнем демократичного розвитку, а з 2005р. займають 2 (Грузія) та 3 (Молдова) місця серед країн СНД. В цілому, у порівнянні з 2000р. рейтинги обох країн погіршились приблизно на 0,5 пункти, що крім іншого, працює на враження “додаткового зростання” рейтингу України.
    3. Решта країн-учасниць СНД протягом 2000-2007рр. демонструють негативну динаміку демократичного розвитку (з певними незначними коливаннями) та віднесені до напівавторитарних та авторитарних режимів. Причому, протягом вказаного періоду  Росія та Вірменія, поступово перейшли з категорії країн зі “змішаним режимом” до напівавторитарних.  До авторитарних Бєларусі, Узбекистану та Туркменістану, починаючи з 2003 р. приєднався Казахстан, а в 2007р. – Азербайджан.

    Freedom in the World – 2008: За  іншим рейтингом Freedom House, який проводиться за двома критеріями: політичні права та громадянські свободи, Україна єдина серед країн СНД була віднесена до «вільних» країн.  За шкалою вимірювання від 7 (найнижчий рівень свободи) до 1 (найвищий рівень свободи) вона отримала оцінку “3” за рівнем дотримання політичних прав та “2” – за рівнем громадянських свобод. Статус “вільної” Україна отримала ще у 2006 р., однак її середній бал “2,5” з цього часу так і не покращився.

    Серед «частково вільних» країн найкращий результат на пострадянському просторі продемонструвала Молдова з оцінками “3” за рівнем дотримання політичних прав та  “4” за рівнем громадянських свобод, тобто середнім балом “3,5”. На результатах Грузії (4-4), які погіршились у порівнянні з 2006р. (середній бал країни тоді становив “3”),  вочевидь позначилась напружена суспільно-політична ситуація, починаючи з листопада 2007 року. Решта країн СНД мають ще нижчі показники та належать чи до “частково вільних”, чи до “невільних” країн.  

    Загалом такий рейтинг як «Свобода у світі» (та подібні рейтинги в цілому) вочевидь орієнтований не на «вільні» країни, чиї показники складають 1-1 (переважно країни Заходу), так само як і досить сумнівним видається його вплив на режими із показниками        7-7. «Цільовою аудиторією» таких рейтингів є, головним чином, такі країни як наша – яким є куди розвиватись, однак вони потребують певного «заохочення» на цьому шляху. Тому подібні результати України слід також розглядати як своєрідний «кредит довіри».

    Водночас, якщо оцінки розвитку демократичних свобод та інститутів,  по яких складаються розглянуті рейтинги, надають більш менш адекватну картину, то сама класифікація країн у рейтингу, відповідно до якої певна кількість балів означає, що  країна є “напівдемократичною” або “частково вільною”, виглядає досить умовно, а отже, не повинна викликати зайвих ілюзій.

    Безумовно, необхідно визнавати наявні успіхи України в розвитку демократичних свобод та інститутів. Але такий оптимізм має бути поміркованим: не слід забувати, що дрейф у бік авторитаризму, який спостерігається на пострадянському просторі останніми роками не дозволяє вважати справжнім «проривом» першість України серед країн СНД за відповідними міжнародними рейтингами. На підтвердження попередньої тези свідчить і той факт, що Україна й понині залишається під моніторингом Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). А колишня співдоповідач ПАРЄ Ханне Северінсен наголошує на необхідності удосконалення виборчої системи України, Конституції, судової системи та розвитку не лише вільних, але й  дійсно незалежних ЗМІ.

    Втім, якщо попри всю умовність характеристик політичного режиму чи рівня свободи, які  привласнюються країнам за результати розглянутих та подібних їм рейтингів, українська влада визнає їх в якості своєрідних орієнтирів (а Захід – як певне “заохочення” зі свого боку), їй також слід визнати, що навіть у відповідності до отриманих результатів до «запаморочення від успіхів» нам ще досить далеко.

     

    Джерело: Главред

    Автори:  Шинкарук Катерина
    Сфери досліджень:  Міжнародні відносини
Powered by

Activemedia
© 2020
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01054 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kyiv.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua