Міжнародні санкції проти Росії продовжують посилюватись. Днями російським судам було заборонено захід у порти кількох країн Європи. Заборона поширюється як на судна під російським прапором, а й у ті, що управляються російськими компаніями. Загалом після вторгнення Росії в Україну Захід ввів понад вісім тисяч санкцій проти РФ – це більше, ніж проти Ірану за 40 років.
Як західні санкції впливають на Росію? Як війна вплинула на економіку України? Чи вимагатиме Київ репарації від РФ і чи знадобиться Києву досвід Баку у відновленні звільнених територій? Про це газета «Каспій» розмовляє з доктором економічних наук, директором українського Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, професором Національного університету «Києво-Могилянська академія» Ігорем Бураковським:
– Я почну з шкоди, яку завдано економіці України. Ми можемо говорити про кілька видів втрат. Перше – це втрата економічної активності. Є оцінки на сьогодні, згідно з якими валовий внутрішній продукт України до кінця року впаде на 45% порівняно з 2021 роком. Це величезний удар.
Друге – матеріальні втрати. Зруйновано дороги, мости, виробничі потужності. На окупованих територіях завдано серйозної шкоди сільському господарству. Зараз він оцінюється у 70-80 мільярдів доларів. Загальна шкода вже досягає як мінімум 700 мільярдів. Цифра уточнюватиметься, але, на жаль, лише у бік зростання.
Третє – гинуть люди, багато жертв серед цивільного населення. На українську економіку великий вплив мають біженці та внутрішньо переміщені особи. Приблизно 10 мільйонів українців вимушено залишили свої будинки, втратили майно.
- Давайте уточнимо по населенню. В Україні давно не проводили перепису. Скільки людей таки проживало в країні до початку війни? Озвучувалися цифри від 30 до 42 мільйонів.
– Напередодні війни в Україні точилася дискусія про те, як краще провести перепис населення. Проблема в тому, що з одного боку ми тимчасово втратили Крим, а частина території Донбасу була окупована. Чисто технічно було незрозуміло, як рахувати. Але якщо подивитися на розрахунки, пов'язані, скажімо, із боротьбою з COVID-19, на якісь логістичні моменти, то виходить цифра приблизно 37,5 мільйона населення.
– Азербайджан після другої Карабахської війни серйозно зайнявся питанням компенсації матеріальних збитків, які зазнала країна за час окупації. Готуються звернення до міжнародних інстанцій, а в Україні кажуть, що вимагатимуть репарацій від Росії.
– Щодо компенсації втрат в Україні існує подвійний підхід. Наразі створено спеціальну електронну платформу, через яку можна звертатися за відшкодуванням матеріальних збитків. Йдеться про втрату квартир, іншого майна. Щодо втрат, пов'язаних із виробничою діяльністю, – це інша тема. Але держава взяла на себе зобов'язання компенсувати громадянам їх збитки. Це, як кажуть, внутрішня частина.
Щодо репарацій від РФ, то я вважаю, що Росія має заплатити за все, що вона зробила внаслідок неспровокованої агресії. За економічну шкоду, яку зазнала Україна, як мені здається, має платити не лише Росія, а й Білорусь, яка стала плацдармом для російської армії.
Тепер про можливість отримати репарацію. Зрозуміло, все залежить від того, як скінчиться війна. Після перемоги України, змусити Росію заплатити буде легше. Якщо буде, скажімо так, нічия: РФ йде з України з усіма наслідками, а Захід знімає санкції, – то про репарації говоритиме складніше. Але другий варіант мало ймовірний, Росія визнає поразку.
Наразі введені та вводяться ефективні санкції проти РФ. Заморожені резерви Центрального банку Росії, майно, що належить російській державі та олігархам тощо. Київ наполягає на тому, щоб частина заморожених коштів РФ пішла на виплату компенсації Україні. Зрозуміло, кожна країна, яка сьогодні наклала санкції на РФ на своїй території, мабуть, має внести зміни до законодавства. Адже одна річ – заморозити активи як санкції, та інша – передати їх в іншу юрисдикцію. Плюс до цього, напевно, потрібен буде міжнародний правовий документ, за яким усі визнають, що Росія – агресор і ці заморожені кошти передаються Україні.
Для України дуже важливо співпрацювати з нашими партнерами і щодо повоєнного відновлення країни. І досвід Азербайджану особливо цікавий, оскільки він, хоч би як цинічно це звучало, – свіжий. Так, можна згадати відновлення Європи після Другої світової війни, але «план Маршалла» (European Recovery Program – «Програма відновлення Європи»), запроваджений у 1948 році, навряд чи може бути застосований у нас. Нам буде важливим є досвід Азербайджану щодо відшкодування збитків – як змусити платити агресора. І звичайно, важливо вивчити роботу Азербайджану щодо відновлення територій. Наприклад, як визначалися пріоритети. І було б дуже добре, щоб Азербайджан взяв участь у відновленні наших звільнених земель. До речі, інвестиції в Україну стали б дуже ефективним інструментом стимулювання нашого економічного зростання.
-Давайте повернемося до санкцій проти Росії. Йдуть суперечки про те, наскільки вони таки дієві…
-Так, це питання у нас активно обговорюється. Я спробую пояснити коротко і науково-популярною мовою. Перше: санкції, безсумнівно, діють. На сьогоднішній день РФ не може користуватися своїми закордонними резервами, не може виходити на зовнішні ринки, щоб купувати або продавати валюту. І позичати гроші на Заході вони не можуть, тому звертаються до Китаю, намагаються дружити з Індією. Чим більше ниток, що пов'язують російську економіку зі світовою обрізкою, тим складніше РФ.
Друге: заборона на постачання технологій та цілого ряду універсальної продукції – наприклад, мікрочіпів. Без цього російське автомобілебудування, військові підприємства мають серйозні проблеми.
Третє: санкції починають діяти на фінансову систему. Валютний курс рубля нічого не показує, його регулюють практично в ручному режимі.
Санкції – це інструмент, який діє одномоментно. Негативний ефект від них розтягнутий за часом, і з кожним днем він буде все сильнішим.
Є прогнози, що валовий внутрішній продукт у Росії до кінця року впаде приблизно на 10%. І це у країні, на території якої не йдуть бойові дії. А ще — плюс інфляція.
Джерело: Каспій
