Кабінет міністрів України на період дії карантину запровадив державне регулювання цін на соціально значущі продукти харчування. До них уряд відніс житньо-пшеничний хліб і батон, цукор, пшеничне борошно, українські макаронні вироби, олію, масло, курятину, молоко, яйця та гречку. Тепер граничний рівень торговельної надбавки на зазначені продукти не має перевищувати 10 відсотків від оптово-відпускної ціни.
Уряд ухвалив відповідне рішення на тлі значного подорожчання продуктів харчування. Дійсно, за даними Державної служби статистики, річна інфляція в Україні вперше з 2017 року досягла двозначної цифри — ціни у 2021 році зросли на 10 відсотків, що вдвічі вище показника 2020 року.
Прискорення інфляції — це світовий тренд, відзначає в інтерв'ю DW голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський. «Серед причин —підвищення цін на газ та мінеральні добрива. Як наслідок зростає вартість готової продукції, зокрема, сільськогосподарської», — каже він.
Експерт переконаний, що в надзвичайних обставинах, які склалися нині, регулювання надбавки може спрацювати, але такий захід має діяти протягом короткого часу — максимум три місяці.
Важлива умова, яка необхідна для ефективності держрегулювання надбавки, — жорсткий контроль, додає Бураковський. Уряд обіцяє здійснювати контроль над цінами. Але виникає питання: звідки взяти необхідну кількість контролерів, які будуть ходити усіма ринками та магазинами для визначення факту перевищення торговельної націнки, звертає увагу експерт.
«Чи може зробити уряд стільки перевірок? Великі торговельні мережі - так, а маленькі магазини навряд», — вважає Бураковський.
Також через регулювання торговельної надбавки деякі торговці можуть відмовитися від закупівлі певного товару, однак повного зникнення якихось товарів з полиць магазинів очікувати не варто.
«Дефіциту товарів не буде, оскільки нині ринок дуже широкий, і один вид хліба можна замінити іншим", — зазначає Бураковський. З іншого боку, виробники разом з реалізаторами можуть вдатися до хитрощів, модифікувавши продукт, припускає експерт. Тобто, наприклад, продаватимуть той же хліб, але під назвою, яка не підпадатиме під соціальний товар. «Є багато шляхів, які дають можливість обійти обмеження», — зауважує він.
