Досвід інших країн свідчить, що ставки ППП та ПДВ не є найважливішими для інвестиційної привабливості країни. Важливішим є саме адміністрування цих податків. Тобто відсутність необхідності здійснювати авансові сплати ППП та вчасне відшкодування ПДВ є набагато важливішим, ніж певне скорочення ставки. Зважаючи на те, що у 2016 році уряд отримає набагато нижчі надходження від ввізного мита (внаслідок скасування додаткового мита у 5-10%) та менший трансферт прибутку НБУ, додаткові втрати доходів від зниження ставок таких основних податків, як ППП та ПДВ, що не є принциповим для бізнесу, не є бажаним. Заміна традиційного ППП на оподаткування розподіленого прибутку також виглядає необґрунтованою.
Водночас забезпечення автоматичного (вчасного та повного) відшкодування ПДВ, яке сприятиме поліпшенню фінансового стану підприємств, матиме негативний вплив на чисті надходження від цього податку. Крім того, за оптимістичною оцінкою запропоноване в законопроекті зниження ставки ПДВ з 20% до 15% може призвести до втрат бюджету у 35 млрд грн (які за песимістичним сценарієм можуть досягнути близько 50 млрд грн). Ефект від ефективнішого адміністрування ПДВ (яке включає більш ефективну електронну звітність, яка вже почала працювати у 2015 році) навряд чи компенсує втрати від інших змін. Тому уряду варто утриматись від зниження ставки податку, але підвищити ефективність його адміністрування та вчасність відшкодування ПДВ.