Друк

Анонс

Вхід на сайт


Коментарі та останні публікації у ЗМІ

  • Європейська модель енергоринку сприятиме вільній конкуренції та залученню інвестицій

    11.06.2012

    Реформування ринку електроенергії України є дуже важливим кроком в напрямку інтеграції до європейського енергетичного простору. Вступ до Енергетичного Співтовариства у лютому 2011 року відкрив для України нові можливості повноцінного входження в єдиний енергетичний простір з ЄС. Для України це означає узгодження вітчизняного законодавства з європейськими нормами. В сфері електроенергетики українське законодавство має бути приведене у відповідність до Директиви 2009/72/ЄС про загальні правила функціонування внутрішнього ринку електроенергії.

    Сьогодні ринок електроенергії в Україні побудований за моделлю «єдиного пулу», або «єдиного покупця». Генеруючі компанії виробляють електроенергію і продають її ДП «Енергоринок», який надалі продає її розподільчим компаніям (обленерго і незалежним постачальникам). Далі обленерго та незалежні постачальники розподіляють електроенергію між роздрібними та великими промисловими споживачами.

    Механізм формування оптової «ринкової» ціни на закупівлю електроенергії виглядає наступним чином. Теплоелектростанції (ТЕС) щоденно подають погодинні цінові заявки і заявки робочої потужності, які відображають витрати на виробництво електроенергії і можливий діапазон регулювання навантаження.[1] На основі прогнозного обсягу споживання та обсягу міждержавних перетоків електричної енергії визначається оптимальний склад працюючого енергетичного обладнання з точки зору мінімальної вартості її виробництва тепловими електростанціями в залежності від рівня необхідного покриття графіка навантаження. На основі цих даних визначається погодинна ціна закупівлі електроенергії у ТЕС.

    Ця модель працює в Україні з 1996 року і має певні недоліки. По-перше, перебування мереж у власності обленерго надає їм переваг у конкуренції в сфері роздрібного постачання. По-друге, рядовий споживач не може вимагати доброї якості енергопостачання. До того ж недостатній рівень тарифів і, як наслідок, недоотримання генеруючими компаніями коштів за вироблену електроенергію не дозволяє їм вкладати кошти в модернізацію потужностей. Єдиним джерелом фінансування модернізації зараз є інвестиційна складова енерготарифу ТЕС, яка була введена в 2004 році Національною Енергетичною Програмою України до 2010 року.

    Наведені недоліки вирішує конкурентний ринок. Концепція функціонування та розвитку оптового ринку електричної енергії України, затверджена в 2002 р., передбачала поступову трансформацію оптового ринку електроенергії у модель, побудовану на двосторонніх договорах та балансуючому ринку. Перехід до нового, більш конкурентного, ринку передбачений в Концепції функціонування та розвитку оптового ринку електричної енергії України[2], яка була схвалена Кабінетом Міністрів України в 2007 році. Ця Концепція передбачає перехід до нової моделі з двосторонніми договорами з 2009 до 2014 року в 4 етапи. Модель будується на прямих відносинах між продавцями і покупцями. Передбачається, що довгострокові договори будуть укладатися в двосторонньому порядку, короткострокові (на добу наперед) – на Енергобіржі, а балансуючі – з Системним оператором.

    Повністю модель називається ринок двосторонніх договорів та балансуючого ринку (РДДБ). Ринок складається з енергетичної біржі, балансуючого ринку і двосторонніх договорів, які укладаються поза біржею. Активним учасником ринку також є системний оператор. В моделі відбувається сполучення різних ринків: оптового ринку та ринку балансуючих послуг. Ринок балансуючих послуг – це короткострокові угоди (на менше ніж 24 години), які учасники ринку укладають з метою балансування потужностей. Оптовий ринок включає в себе енергобіржу (договори на добу наперед та ф’ючерси від 1 до 3 років) та позабіржовий ринок (двосторонні договори). Енергобіржа дає можливість учасникам мінімізувати ризики щодо купівлі електричної енергії на балансуючому ринку, уточнюючи свої договірні позиції на добу наперед. Біржа також встановлює єдину довідкову ціну для всього ринку.

    Для впровадження нової моделі ринку урядом України була створена міжвідомча комісія з координації роботи, пов’язаної з реалізацією положень Концепції. Впровадженням ринку електричної енергії займаються «Укренерго» (балансуючий ринок), «Енергоринок» (енергобіржа, Розпорядник розрахунків), НКРЕ, Міністерство енергетики та вугільної промисловості. Було прийнято низку документів, які передбачали реалізацію положень концепції (терміни реалізації відповідно поновлювались), але жоден з них не було виконано, і трансформація ринку донині не розпочалась.

    Впровадження повномасштабного конкурентного ринку дасть можливість розширити економічну свободу не лише учасникам оптового ринку, а й споживачам. Така модель дозволить краще стимулювати інвестиції, відображати витрати у ціні, підвищити ефективність роботи та інтегруватися до європейського ринку. Передбачається, що двосторонні договори, які пропонуватимуться виробниками, будуть відображати залежність їхніх дійсних витрат від сезону, періодів доби або інших умов. А ціни, що сплачуватимуться споживачами, – характеристики їх попиту (графік навантажень, обсяг). Справедливе ціноутворення за умов обмежень пропускної здатності мереж стимулюватиме ліквідацію цих обмежень. Високі платежі за балансування будуть стимулювати зростання наявної робочої потужності та створення достатніх резервів. Узгодження двосторонніх договорів з довгостроковими та короткостроковими експортними контрактами надасть певних гарантій імпортерам та експортерам. Крім того, реформування ринку електроенергії України є дуже важливим кроком в напрямку інтеграції до європейського енергетичного простору.

    _______________________________-

    Коментар підготовлено в рамках проекту "Економічні аспекти Європейської інтеграції України крізь призму виконання пріоритетів ПДА: експертний аналіз, рекомендації та публічна дискусія", який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження". Проект здійснюється у співпраці з Громадською експертною радою при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС.

     


    [1] Виробники-атомні і теплові електростанції подають заявки робочої потужності по кожному енергоблоку, гідроелектростанції та теплоелектроцентралі – по кожній електростанції.

    [2] Розпорядження від 28.11.2007 № 1056-р
    http://www.nerc.gov.ua/control/uk/publish/article/main?art_id=58226&cat_id=34443

    Автори:  Коссе Ірина
Powered by

Activemedia
© 2020
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01054 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kyiv.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua