Друк

Анонс

Вхід на сайт


Коментарі та останні публікації у ЗМІ

  • Новий Повітряний кодекс: навіщо він Україні?

    06.09.2010

    Прийняття нового Повітряного кодексу України є одним з пріоритетів співробітництва у сфері транспорту на 2010 рік, визначених у Порядку денному асоціації (ПДА) між Україною та ЄС. Цей документ встановлює основні правові засади діяльності цивільної авіації в Україні. Чинна редакція Повітряного кодексу діє з 1993 року і не відповідає сучасним реаліям у багатьох аспектах. Зараз для українського сектору цивільної авіації характерні інституційна недосконалість державного управління в секторі, невідповідність високим стандартам безпеки, застарілість регулювання господарської діяльності, що разом негативно позначається на ефективності сектору та ускладнює інтеграцію України в міжнародний авіаційний простір.

    З огляду на перспективи участі України в Європейському спільному авіаційному просторі та її бажання розширити можливості для українських громадян та компаній літати без обмежень, винятково важливо забезпечити нові правила діяльності авіації. Україна є повноправним членом таких впливових міжнародних організацій, як Міжнародна організація цивільної авіації (ICAO), Європейська конференція цивільної авіації (ECAС) Європейська організація з безпеки аеронавігації (EUROCONTROL) та є кандидатом в члени Об'єднаних Авіаційних Властей (JAA), частину повноважень яких було передано Європейській агенції з безпеки авіації (EASA). І вона не може не враховувати регуляторні вимоги цих організацій. Окрім цього, існуюче законодавство не дозволяє гарантувати ефективне функціонування сектору, у якому б діяв незалежний регулятор і могли вільно співіснувати оператори різних організаційно-правових форм, а безпека забезпечувалася на високому рівні як в небі, так і на землі в аеропортах.

    Відповідно, новий Повітряний кодекс необхідний, і він повинен враховувати такі питання: а) впорядкування регулюючих та наглядових функцій у сфері авіації та системи організації державного управління; б) розв'язання питань фінансування загальнодержавних витрат на забезпечення діяльності цивільної авіації; в) реалізація державної політики у сфері ліцензування, здійснення державного регулювання діяльності підприємств цивільної авіації усіх форм власності, пов’язаної з наданням послуг з перевезення пасажирів, вантажів повітряним транспортом, згідно з єдиними нормами і правилами; г) адаптація законодавства України до acquis communautaire ЄС. Останній пункт означає надання Державіаадміністрації (ДАА) широких повноважень для виконання діяльності з нагляду за безпекою і реальної можливості їх реалізовувати та утворення незалежного органу з розслідування авіаційних подій. До того ж, Україна має гармонізувати своє законодавство з базовими acquis communautaire, що містять такі блоки:

    • спільні європейські правила цивільної авіації (процедури, ліцензії у сфері цивільної авіації);
    • управління рухом (ліцензії авіадиспетчерів, спільні заходи щодо розвитку системи нового покоління управління європейським повітряним рухом (SESAR), нормативна база для створення єдиного європейського неба);
    • безпека повітряних польотів;
    • стандарти техніки безпеки та експлуатації (повідомлення про інциденти у цивільній авіації);
    • авіаційна техніка безпеки (повітряні судна третіх країн, які використовують аеропорти ЄС, аварії та інциденти у цивільній авіації, інформування пасажирів про особливості перевізника і чорний список компаній високого ризику); 
    • екологічні вимоги (шумовий вплив повітряних суден і викидів CO2).

    2 вересня 2010 року Кабінет Міністрів України затвердив новий проект Повітряного кодексу України. У ньому було допрацьовано деякі моменти стосовно безпеки, захисту навколишнього середовища, функціонування аеродромів та аеропортів, страхування. Однак при цьому не забезпечено достатню незалежність Державіаадміністрації від Міністерства; незалежність Національної комісії з розслідування авіаційних подій, порядок формування якої неясний; не враховані питання регулювання інших, окрім цивільної та держаної, видів авіаційної діяльності; не усунуто невідповідність з іншими законодавчими актами; недостатньо уваги приділяється питанням власності тощо.

    Таким чином, робота на таким довгоочікуваним і потрібним документом, як Повітряний кодекс, ще не завершена та потребує більше зусиль. Хоча його оновлення значно б полегшило «відкриття» неба ЄС, США та інших країн для пасажирів, авіаперевізників та літакобудування України.

    __________________________

    Довідково. Тільки за період дії Верховної Ради останнього скликання до парламенту було внесено три рази проект Повітряного кодексу: №2373 від 09.09.08 (його було два рази замінено з 14.04.08 і відхилено 31.03.09), №4419 від 29.04.09 (відхилено 21.10.09), №6078 від 17.02.10 (вручено для ознайомлення 19.02.10). 31.05.10 МТЗУ оприлюднило більш досконалу версію проекту Повітряного кодексу, яку КМУ затвердив 2.09.10 і яку ще потрібно направити до  Верховної Ради України.

    Автори:  Сисенко Наталія
Powered by

Activemedia
© 2020
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01054 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kyiv.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua