Друк

Статті

  • 06.04.2021

    Хто виграв на конфлікті з ЄС: які наслідки мав мораторій на експорт деревини

    У грудні 2020 року Арбітражна група представила своє рішення щодо української заборони на експорт лісу-кругляка.

    Більше ніж через п’ять років після ухвалення мораторій був визнаний несумісним з Угодою про асоціацію і не виправданий положеннями ГАТТ 1994. Представлені Україною аргументи були слабкими, щоб довести природоохоронну мету обмежень.

    Проте залишається відкритим питання: яким був ефект цього мораторію? Як екологічний, так і економічний. 

    Під час арбітражу Україна будувала свій захист, базуючись на аргументі, що ліси є "національним скарбом" і їх потрібно зберігати.

    Україна – на 34-му місці в Європі за співвідношенням площі лісу до загальної площі, а лісистість нижча за необхідну для країни (15,9% проти рекомендованих 20%). Щоб "виправдати" мораторій, у 2018 році Верховна рада також встановила ліміт внутрішнього споживання деревини на рівні 25 мільйонів кубічних метрів та оголосила контрабанду лісу-кругляка злочином.

    Однак на практиці екологічні цілі не були включені до мораторію.

    У результаті в ЄС стверджували, що під маскою природоохоронних заходів було просто заховано захист української промисловості, а заборона експорту дозволила "високий та безпрецедентний рівень внутрішнього споживання" деревини в Україні.

     
    Заготівля лісу-кругляка (2010-2019), млн м3
     

    Офіційна статистика підтверджує, що експортні обмеження не мали прямого впливу на вирубку лісу. У 2013-2019 рр. обсяг заготівлі лісу-кругляка залишався приблизно на рівні 18-20 мільйонів кубічних метрів. Це набагато нижче встановленого парламентом обмеження на внутрішнє споживання.

    Українські політики також стверджували, що мораторій допоможе боротися з незаконними вирубками, але їхні обсяги невідомі. Офіційна статистика демонструє цифри, що стосуються лише виявлених випадків незаконних вирубок (118 тис. кубометрів у 2019 році), але реальний обсяг може бути в десятки разів більшим. Як результат, немає жодних доказів впливу мораторію на вирубку лісу (як законну, так і незаконну).

    Багато українських експертів погодились, що обмеження на експорт були більш сприятливими для українських виробників, ніж для захисту лісів

    Від самого початку підтримка вітчизняної промисловості зазначалася як основна мета закону про мораторій. Заборона експорту, безсумнівно, сприяла росту деревообробки, насамперед завдяки розширенню лісопильної галузі (у сукупності понад +50% за 2014-2020 роки).

    Як результат, деревообробка була однією з небагатьох галузей промисловості, які зросли порівняно з 2013 роком. Заборона експорту також сприяла росту кількості незаконних лісопилок. За деякими підрахунками, в 2017 році в Україні діяло близько 21 тис. лісопилок, з яких 12 тис. були незареєстровані.

    Наведені вище цифри підтверджують, що саме лісопильна галузь отримала найбільше зисків від мораторію.

     

    Індекси промислового виробництва (2013-2019 рр.), у % до попереднього року

     

    У виробництві меблів було зафіксовано більш помірне зростання порівняно з лісопильною галуззю — у сукупності +16% у 2014-2020 роках. Тим не менш, вплив мораторію на цей сектор не є певним.

    Виробники меблів мали також низку інших стимулів, які допомогли збільшити виробництво. Зокрема, українські компанії почали задовольняти внутрішній попит на меблі після того, як в 2015-2017 роках імпорт зменшився втричі через девальвацію гривні. Майже половина всіх вироблених меблів продається на території України.

     
    Експорт деревини, виробів з дерева та меблів (2013-2020 рр.), млн дол. США
     

    Примітка: На графіку наведена інформація про дерев'яні меблі, що використовуються в офісах, кухнях, спальнях тощо

    Торговельна статистика відображає зміни у виробництві. Експорт деревини, виробів з деревини та меблів загалом зріс на третину з 2015 по 2018 рік, а у 2018 році вартість експорту досягла свого піка ($1,6 млрд).

    До введення мораторію, ліс-кругляк становив близько п'ятої частини всього експорту деревини та виробів з неї, дерев'яних меблів ($254 млн у 2014 році). Введені обмеження поступово зменшили офіційний експорт лісу-кругляка майже до нуля у 2017 році.

    Натомість експорт виробів з деревини, переважно пиломатеріалів, розширився. У 2019 році пиломатеріалів було експортовано на суму 515 млн дол. США, порівняно з $360 млн у 2014-2015 роках. Також Україна майже вдвічі збільшила експорт шпону, фанери, столярних виробів та теслярських будівельних деталей. У 2017-2020 роках експорт дерев'яних меблів зріс втричі і сягнув позначки $210 млн.

    Отже, офіційна статистика підтверджує, що мораторій на експорту лісу був насамперед протекціоністським заходом.

    Згідно з рішенням Арбітражної групи, тепер Україна повинна врегулювати порушення своїх зобов'язань у рамках Угоди про асоціацію.

    Однак наслідки мораторію – гарний урок для уряду та парламенту, що ухвалення подібних рішень має бути добре продуманим.

    Автори:  Ангел Євген
Поділитися:
Powered by

Activemedia
© 2020
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01054 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kyiv.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua