Друк

Статті

  • 17.03.2021

    Все менше місця для Росії: як рік пандемії вплинув на українську торгівлю

    ФОТО EASYFOTOSTOCK EAST NEWS

    Пандемія COVID-19 стала ключовим фактором, який минулого року впливав на міжнародну торгівлю.

    Тимчасові зупинки виробництва, нові обмеження на кордонах, розірвані логістичні ланцюжки – усе це стало стандартним інформаційним фоном минулого року. І очікування щодо цього негативного впливу ще рік тому були близькими до катастрофічних.  

    Але світова торгівля виявилась достатньо стійкою до шоків.

    Якщо у квітні 2020 року Світова організація торгівлі очікувала, що глобальна торгівля товарами може скоротитися за рік майже на третину, то зараз фактичне падіння 2020 року оцінюється на рівні 9%. Звичайно, це теж дуже погано, але все ж таки не настільки катастрофічно.

    Результати української зовнішньої торгівлі товарами також виявились кращими, аніж очікували рік тому, на початку пандемії.

    Незважаючи на рецесію, експорт товарів скоротився менш ніж на 2% порівняно з минулим роком, а падіння імпорту товарів склало 11% (дані Укрстату).

    Пандемія не змінила основні тренди зовнішньої торгівлі України, які намітились у 2019 році або й раніше.

    Найпомітніші зміни зараз відбуваються у географії торгівлі, у першу чергу в експорті.

    Вже у 2019 році Китай випередив Росію і став другим за значущістю торговельним партнером після ЄС, а також найбільшим партнером серед окремих країн. У 2020 році ця тенденція лише посилилась.

    За підсумками року експорт до Китаю виріс на вражаючі 98%. Як результат, частка українського експорту в Китай подвоїлась і сягнула 14%. Для порівняння, частка ЄС у загальному товарному експорті знизилась до 38% через 10-відсоткове скорочення експорту в Європейський Союз, економіка якого сильно постраждала від пандемії.

    У географічній структурі імпорту зміни були не такі вражаючі, бо тут динаміка переважно диктувалася внутрішнім попитом. Частка імпорту з ЄС зросла на два відсоткових пункти, до 43%, зокрема завдяки збереженню минулорічних показників торгівлі з Польщею.

    Частка Китаю залишилася сталою на рівні 15%.

    Єдиним суттєвим винятком став імпорт з Росії, який продовжував падати.

    У 2020 році Україна ввезла на 35% менше товарів, ніж у 2019, на тлі торговельних обмежень, зокрема на імпорт добрив, з РФ, а також зниження попиту та цін на енергоносії.

    У товарній структурі торгівлі у 2020 році також до певної міри збереглися тенденції попередніх років.

    Зокрема, у експорті визначальну роль продовжили грати товари сільського господарства та харчової промисловості. Їхня частка склала 45%, незначно збільшившись у порівнянні з попереднім роком.

    Падіння експорту зернових було компенсоване стрімким – на понад 24% за рік – зростанням експорту соняшникової олії.

    Також збільшувався експорт готових харчових продуктів, мінеральних продуктів та хімії. Частка металів та виробів з них продовжувала скорочуватись і склала 18%, незважаючи на стрімке зростання світових цін у другій половині року. 

     

    Структура, % від загального

    % приросту

     

    2019

    2020

    2020/2019

    Продукти тваринного походження

    2.6

    2.4

    -6.9

    Продукти рослинного походження

    25.8

    24.2

    -7.9

    Жири та олії

    9.5

    11.7

    21.7

    Готові харчові продукти

    6.4

    6.8

    4.4

    Мінеральні продукти

    9.7

    10.8

    9.6

    Продукція хімічної галузі, полімерні матеріали

    5.3

    5.5

    1.9

    Текстиль та одяг

    1.7

    1.6

    -8.1

    Взуття, головні убори, парасольки

    0.4

    0.3

    -12.2

    Метали та вироби з них

    20.5

    18.3

    -11.9

    Машини та обладнання

    11.0

    11.0

    -2.2

    Інші вироби

    7.1

    7.3

    0.7

    Товарна структура українського експорту, 2019-2020

     

    Всупереч стереотипам, сировина не була основним продуктом українського експорту. Загалом в українському товарному експорті 2020 року сировина складала 35%, не змінившись порівняно з попереднім роком.

    У експорті до ЄС частка сировини скоротилась до 29%, натомість частка перероблених товарів зросла за рік з 43% до 49%.

    А ось у експорті до Китаю сировина дійсно домінувала – у 2020 році її частка становила 64% за рахунок активізації поставок в цю країну залізної руди та кукурудзи.

    Ще одна суттєва відмінність між експортом до Китаю та ЄС – асортимент поставок.

    Якщо розглядати економічно значущі експорті потоки (ми припускаємо, що це експорт вартістю понад $10 тис.), в цілому асортимент українського експорту складає близько 3100 найменувань з можливих 5200 на рівні 6 знаків УКТ ЗЕД.

     

    Структура українського товарного експорту за рівнем переробки, 2019-2020, % частка товарів у експорті до партнера

     

    В ЄС Україна везе понад 2400 найменувань, тобто 78% від загального асортименту, який українські експортери везуть у будь-яку іншу країну світу.

    На цьому тлі асортимент поставок до Китаю здається вражаюче вузьким – лише близько 300 найменувань.

    Це означає, що, незважаючи на стрімко зростаючу значущість Китаю як торговельного партнера, поставки на цей ринок дуже концентровані й не можуть ефективно замінити поставки на інші ринки, в першу чергу ЄС, який поглинає широкий спектр українських товарів.

     

    Асортимент українського експорту, 2019-2020

     

    До речі, в імпорті розрив між ЄС та Китаєм у асортименті поставок значно менший, хоча ЄС все ж постачає більшу кількість найменувань продукції в Україну, аніж Китай.

    В імпорті найбільшою подією 2020 року стало стрімке скорочення імпорту мінеральних продуктів, у першу чергу енергоносіїв.

    Внаслідок падіння як цін, так і попиту частка мінеральних продуктів зменшилась до 16%, що є найнижчим показником за історію незалежної України (минулий мінімум – 22% – було досягнуто у 2016 році, а відомий нам максимум на рівні 50% був у далекому 1996 році. Це перший рік, коли Україна почала публікувати торговельну статистику за сучасною методологією, тому точної інформації, яку частку імпорту складали мінеральні продукти раніше, ми не знаємо).

    І хоча їхня частка, ймовірно, у 2021 році збільшиться на тлі відновлення економічного зростання, загальна довгострокова тенденція на зменшення залежності від імпортних енергоносіїв, думаю, збережеться. 

    Основу українського імпорту складають перероблені товари, на які у 2020 році припадало дві третини.

    Це в першу чергу машини та обладнання, але також фармацевтична продукція, одяг, готові харчові продукти тощо.

    У імпорті з ЄС та Китаю частка перероблених товарів була навіть вищою – 75% в імпорті з ЄС та 85% у імпорті з Китаю.

    Сировина постачалась головним чином з третіх країн.

     
    Структура українського товарного імпорту за рівнем переробки, 2019-2020, % частка товарів різного типу в експорті до партнера
     

    Підсумовуючи, попри пандемію у 2020 році зовнішня торгівля України зберегла основні тенденції минулих років.

    Продовжилося зростання експорту в Китай. Однак ці поставки були сконцентровані на кількох товарних позиціях, тож Китай не зможе замінити, наприклад, ЄС як ключового партнера.

    Натомість у експорті до ЄС, який і надалі був найважливішим торговельним партнером України, поступово зростала частка переробленої продукції й скорочувалась частка сировини.

    В імпорті найбільшою новиною стало падіння частки мінеральних продуктів до менш ніж 16% вперше з часів незалежності.

    Й хоча економічне відновлення 2021 року, вочевидь, призведе до збільшення імпорту мінеральних продуктів, довгострокова тенденція на зменшення залежності від імпортних енергоносіїв очевидна й має зберегтись, особливо на тлі переходу на альтернативні джерела енергії. 

     

    Стаття підготовлена в рамках проєкту "Розуміння Угод про асоціацію між ЄС та Україною, Молдовою і Грузією", який реалізується консорціумом, до складу якого входять Центр європейських політичних досліджень (Брюссель), Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (Київ), "Реформатікс" (Тбілісі) та "Експерт-груп" (Кишинів) за фінансової підтримки Уряду Швеції

Поділитися:
Powered by

Activemedia
© 2020
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01054 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kyiv.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua