Друк

Статті

  • 22.02.2021

    Як регіони підтримували бізнес у рік пандемії

    На відміну від традиційних економічних криз пандемія коронавірусу призвела до масштабних негативних соціально-економічних наслідків для всіх країн світу. Складність пошуку адекватної відповіді на спричинені пандемією проблеми була зумовлена високим рівнем невизначеності та необхідністю знаходити певний компроміс у вирішенні медичних, економічних і соціальних проблем.

    Як реагував бізнес на карантинні обмеження та чого чекає від влади

    Частина підприємців повністю припинили або призупинили свою виробничо-комерційну діяльність. Очевидно, що такі підприємці та звільнені працівники потребують передусім соціальної допомоги (виплат по безробіттю тощо) і відповідних державних інформаційних та адміністративних послуг.

    Частина пристосувалася до нових умов без суттєвих змін базової моделі роботи бізнесу. В цій ситуації бізнес потребує заходів традиційного сприяння — нормального регуляторного середовища, можливості залучати фінансові та інші ресурси на прийнятних умовах та отримувати відповідні державні адміністративні й інформаційні послуги.

    Деякі підприємці досить швидко та суттєво реструктурували свою виробничо-комерційну діяльність із тим, щоб вийти на ринок з новими товарами та послугами на основі використання нових бізнес-моделей. Як і в попередньому випадку, такі підприємці потребують заходів традиційного сприяння, які перелічено вище.

     

    Які втрати понесли підприємці в період пандемії 

    Характер і величина таких втрат визначалися сферою (галуззю) діяльності, розмірами підприємства та його фінансовим станом на початок пандемії, особливостями ринків збуту товарів і послуг тощо.

    Підприємства, діяльність яких прямо обмежується, втрачають ринки, доходи та робочу силу. Очевидно, що вони потребують певної компенсації доходів для того, щоб насамперед зберегти персонал. При цьому працівники, що втратили роботу, потребують як допомоги по безробіттю, так і сприяння у працевлаштуванні. 

    Підприємства, діяльність яких не обмежується. У загальному плані їхні втрати пов’язані зі скороченням попиту на товари та послуги з боку підприємств, діяльність яких прямо обмежується під час карантину, або зі скороченням пропозиції товарів і вищезазначеними підприємствами.

    Критично важливі підприємства (передусім постачальники комунальних послуг) несуть втрати внаслідок погіршення платіжної дисципліни. При цьому вони, як правило, не можуть припинити постачати послуги споживачам-боржникам або запровадити проти них жорсткі санкції.

    Фінансові посередники (перш за все банківські установи) несуть втрати, пов’язані з реструктуризацією боргів або їх неповерненням.

    Орендодавці (приміщення, майно) несуть втрати, пов’язані зі скороченням попиту на приміщення внаслідок зниження ділової активності та переходу на дистанційні форми роботи, з переглядом ставок орендної плати.

    Як і в попередньому випадку, зазначимо, що для більш-менш точної оцінки відповідних втрат потрібні спеціальні дослідження. Загалом же епідемія переважно негативно вплинула на малі та середні підприємства. За даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, частка МСП, діяльність яких підпадала під дію заборони та жорстких обмежень, у загальному обсязі доданої вартості за витратами виробництва становила 6,2%, причому частина з них намагалася пристосуватися до нових умов виробничо-комерційної діяльності.

    Яку підтримку одержав місцевий бізнес від місцевої влади 2020 року

    Залежно від фінансових та інших можливостей місцева влада або приймала цілі пакети рішень щодо підтримки місцевого бізнесу (Львів), або обмежувалась окремими заходами допомоги. Як правило, такий пакет включав звільнення (або пільги) від плати за оренду комунального майна та сплати окремих місцевих податків і зборів, відшкодування певних витрат підприємств, інформаційні заходи тощо.

    Попри втрати для місцевих бюджетів, на місцевому рівні запроваджувалися різного роду пільги зі сплати єдиного податку фізичними особами-підприємцями. Ця пільга діяла протягом різного періоду. В окремих областях нею могли скористатися всі підприємці, а не лише ті, хто потрапив під дію відповідних обмежень. Так, у Черкасах на період карантину було встановлено нульову ставку для ФОПів першої та другої груп, а на період у два місяці після зняття обмежень ставка встановлювалася на рівні 5% розміру прожиткового мінімуму (ФОПи першої групи) і 10% розміру мінімальної заробітної плати (ФОПи другої групи). У Кривому Розі податкові пільги надавались одразу диференційовано: для ФОПів першої та другої груп, які підпали під обмеження, запроваджувалася нульова ставка єдиного податку та 50% для тих, хто продовжував працювати.

    Узагалі скасування (зменшення) єдиного податку для ФОПів було однією з найпопулярніших форм підтримки бізнесу в регіонах, причому в багатьох випадках — чи не єдиним інструментом на місцевому рівні.

    Для підтримки бізнесу місцева влада також використовувала низку фінансових стимулів: компенсацію сплати єдиного соціального внеску за кожного нового найманого працівника, пряму фінансову підтримку на конкурсній основі, різні схеми здешевлення кредитних коштів для підприємців. Причому пряма фінансова підтримка, здешевлення кредитних коштів тощо, як правило, здійснювалися в рамках відповідних місцевих програм підтримки місцевих МСП.

    Так, у Вінниці було запроваджено часткову компенсацію сплати ЄСВ за кожного нового найманого працівника починаючи з місяця, в якому його було працевлаштовано, і до кінця 2020 року.

    З метою підтримки мікро- та малих підприємств у Житомирі вирішили відшкодовувати частину сплачених відсотків за банківськими кредитами. Однією з умов отримання компенсації є відсутність простроченої заборгованості з виплати заробітної плати, заборгованості перед бюджетами всіх рівнів, ПФУ тощо на момент запровадження карантинних заходів.

    Київська міська влада у співпраці з Фондом розвитку підприємництва вирішила запровадити схему кредитування інвестиційних проєктів під 6,5% на час дії карантинних заходів. У цілому на фінансово-кредитну підтримку МСП місто виділило 2020 року 7 млн грн. За рахунок цих коштів компенсуватиметься 50% номінальної відсоткової ставки розміром 13%, яка встановлена кредитним договором.

    Досить широко використовувався і такий інструмент підтримки, як звільнення орендарів від орендної плати за використання приміщень (майна), які належать місцевій громаді. Наприклад, Власівська селищна міська рада (м. Світловодськ Кіровоградської області) прийняла рішення про звільнення підприємців від орендної плати за користування нежитловими приміщеннями, які перебувають у власності громади.

    Аналогічно Вінницька міськрада скасувала плату за оренду комунальних приміщень від 16 березня до 3 квітня (на момент прийняття рішення карантин було запроваджено до 3 квітня 2020-го), а також за торговельні місця на комунальних ринках тим, хто не користується ними під час карантину.

    Важливу роль у підтримці бізнесу відігравали і загальнонаціональні програми допомоги, кожна з яких мала чіткий регіональний вимір. Тут роль місцевої влади полягала в тому, щоб допомогти місцевим підприємцям скористатися відповідними можливостями.

    Перш за все йдеться про виплату допомоги на дітей фізичним особам-підприємцям (див. табл. 1), які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої груп платників єдиного податку. Фактично мова про певну компенсацію зниження або втрати доходів відповідної категорії населення. 

     Далі слід назвати програму одноразової компенсації суб’єктам господарювання з метою відшкодування витрат, понесених на сплату ЄСВРозмір одноразової компенсації становитиме середньомісячну суму ЄСВ за розрахунками останніх десяти місяців. Порядок надання одноразової компенсації суб’єктам господарювання було затверджено на засіданні Кабінету міністрів 9 грудня 2020 року. Тож масштаби таких виплат наразі важко оцінити.

    2020 року було також запроваджено разові виплати в сумі до 8000 грн, які можуть отримати наймані працівники або ФОПи (див. табл. 2). Фактично це одноразова матеріальна допомога застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних протиепідемічних заходів. 

    Важливу роль у підтримці місцевого бізнесу відіграє Державна програма «5–7–9», яка складається з трьох компонентів, а саме: компенсації процентів, кредитних гарантій та антикризової підтримки (див. табл. 3). 
     

    Багато це чи мало? Для порівняння: в середньому по Україні видані за програмою кошти становлять 5,6% від доходів місцевих бюджетів і трохи більше 4% капітальних інвестицій (за всієї умовності цих порівнянь). Водночас для ряду областей обсяги цих коштів виявилися досить значними, зокрема у Харківській області — 6,16% доходів місцевих бюджетів і 7,6% капітальних інвестицій, у Кіровоградській — 10,93 і 10,54%, у Тернопільській — 11,94 і 16,26%, у Волинській — 11,67 і 12,06%, у Чернігівській — 10,52 і 14,17%, у Черкаській — 9,01 і 11,96% відповідно.

    Замість традиційних висновків цю статтю ми завершуємо двома запитаннями для загального обговорення. Як можна об’єктивно оцінити ефективність заходів підтримки економічної активності для бізнесу, для громади, для країни? Якими інструментами реально могли скористатись, але не скористалися центральна та місцева влада для підтримки бізнесу? Без аргументованих відповідей на ці запитання адекватна економічна політика неможлива.

     

    Стаття підготовлена в рамках проєкту  «КОВІД-19 та Україна: незалежний моніторинг та оцінка соціально-економічних наслідків пандемії для регіонів України. Фаза 1», який реалізовується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

    Джерело: ZN.UA
Поділитися:
Powered by

Activemedia
© 2020
Інститут
економічних досліджень
та політичних консультацій
адреса:
Рейтарська 8/5-А,
01054 Київ, Україна
тел.:
+ 38 044 278-63-42
+ 38 044 278-63-60
факс:
e-mail:
+ 38 044 278-63-36
institute@ier.kyiv.ua
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на www.ier.com.ua